Шевляков Юрій Андрійович

Юрій Андрійович Шевляков (нар. 7 серпня 1921, Партизани (нині Новопавлівка), Бердянський повіт, Запорізька губернія 2004) — радянський і український вчений; доктор технічних наук, професор[1].

Шевляков Юрій Андрійович
Народився 7 серпня 1921(1921-08-07)
Новопавлівка, Дмитрівська волость, Бердянський повіт, Запорізька губернія, Українська СРР
Помер 2004
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність науковець, викладач університету
Alma mater ДДУ (1945)
Заклад ДДУ, ДВНЗ ДонНТУ і ТНУ
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук (1956)
Нагороди

Автор ряду наукових праць і винаходів[2]. Область наукових інтересів — механіка твердого тіла, що деформується; міцність і стійкість оболонок з отворами на поверхні; теорії парашута, використовувані при розробці аерокосмічних апаратів[1].

Біографія

Народився 7 серпня 1921 року в селі Партизани (нині Новопавлівка) Запорізької області, Української СРСР.

Освіта

У 1938 році вступив на механіко-математичний факультет Дніпропетровського державного університету (нині Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), який закінчив тільки в 1945 році із-за Великої Вітчизняної війни, учасником якої в 1941—1943 роках він був і був поранений[3]. Після закінчення університету навчався в аспірантурі і в 1948 році захистив кандидатську дисертацію. Докторську дисертацію на тему «Деякі завдання статики пологих оболонок і пластин»[4] захистив в Інституті механіки Академії наук Української СРСР в 1956 році.

Діяльність

У Другій світовій війні приймав участь з 1941 року. З червня по вересень цього ж року — курсант артилерійського училища в місті Суми. З вересня 1941 по листопад 1942 року перебував на тимчасово окупованих територіях. У 1942—1944 роках служив офіцером 4-го танкового корпусу 4-го Українського фронту. Під час одного з боїв був тяжко поранений в обидві ноги, в плече і бік. Після тривалого лікування в госпіталі, в 1943 році був демобілізований.

Після захисту докторської дисертації, в 1956—1967 роках Юрій Шевляков працював завідувачем кафедрою теоретичної механіки Дніпропетровського державного університету[5].

У 1968—1970 роках — ректор Донецького державного університету (нині Донецький національний університет)[6], завідувач кафедри теоретичної та прикладної механіки.

У 1971—1993 роках працював в Сімферопольському державному університеті імені М. В. Фрунзе (нині Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), завідувач кафедри прикладної математики (в 1979—1989 роках — проректор з наукової роботи).

З 1979 року Юрій Андрійович одночасно був керівником Проблемної науково-дослідної лабораторії дослідження хвильових процесів в неоднорідних середовищах (з 1994 року — Науково-дослідний інститут проблем геодинаміки).

Займався також громадською діяльністю — був членом експертної ради з механіки Міністерства освіти і науки України та відповідальним редактором заснованого ним наукового збірника «Динамічні системи».

Помер в 2004 році.

Заслуги

  • Нагороджений орденом Червоної Зірки, двома орденами Вітчизняної війни і медалями.
  • Отримав звання «Заслуженого діяча науки і техніки України».
  • Удостоєний стипендії Президента України.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.