Шевцов Олександр Трифонович
Олекса́ндр Три́фонович Шевцо́в (1911[1], Малинівка — 1980, Харків[1]) — радянський футболіст, захисник та півзахисник, відомий завдяки виступам у складі київського «Динамо», мінського «Динамо» та харківських клубів «Сільмаш» і «Спартак». Після завершення активних виступів розпочав тренерську кар'єру, зокрема очолював ворошиловградські «Трудові резерви» та харківський «Авангард». Старший брат футбольного арбітра Миколи Шевцова.
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Шевцов Олександр Трифонович | |||||||||||||||||||||
| Народження | 1911 | |||||||||||||||||||||
| Малинівка, Зміївський повіт, Харківська губернія, Російська імперія | ||||||||||||||||||||||
| Смерть | 1980 | |||||||||||||||||||||
| Харків, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||
| Зріст | 168 см | |||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР | |||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник / півзахисник | |||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||
Життєпис
Почав грати в футбол у шістнадцятирічному віці. Виступав за першу та другу команди «Серпа та Молота». З 1931 року грав у складі команди Челябінського тракторного заводу. Потім, у 1934-36 роках, грав у армійських командах. Після закінчення строкової служби, провів сезон у складі челябінського «Трактора» та був його капітаном[2]. У 1938 році повернувся до «Сільмаша». Всього за команду в чемпіонаті СРСР зіграв 40 матчів та забив 9 голів. Також у 1939-40 рокав грав за збірну Харкова. Після розформування «Сільмаша», був переведений до складу харківського «Спартака». За нову команду устиг зіграти п'ять матчів у незакінченому чемпіонаті СРСР[3]. Після закінчення німецько-радянської війни опинився у Мінську, де протягом двох сезонів виступав за місцеве «Динамо». Згодом опинився у іншому «Динамо» — київському. Був основним захисником киян у 1947 році, однак наступного сезону провів лише 1 гру та завершив активні виступи на футбольному полі.
У 1949 році працював наставником ворошиловградського «Динамо», протягом 1950–1951 років очолював «Трудові резерви» з того ж міста. У 1950 році здобув з ворошиловградцями срібні нагороди першості УРСР. З 1951 по 1954 рік обіймав посаду головного тренера харківського «Локомотива», певний час суміщав її з обов'язками начальника команди. У 1952 році вивів команду до класу «А» чемпіонату СРСР. У 1955 році поступився посадою очільника «Локомотива», однак входив до тренерського штабу клубу. Наступного року прийняв керування харківським «Авангардом», а протягом 1957 року очолював дніпродзержинський «Хімік».
Тренерські досягнення
- Переможець класу «Б» чемпіонату СРСР (1): 1952
- Срібний призер чемпіонату УРСР (1): 1950
Примітки
- Профіль гравця (рос.). «FootballFacts». Процитовано 28 березня 2015.
- Кубок СССР 1937. 1937 год. 24 мая. Трактор (Челябинск) - Динамо (Омск) 2:3 д.в. 1/64. fc-dynamo.ru. Процитовано 8 лютого 2019.
- Ревельський, 1941, с. 13.
Джерела
- С. Пустогвар. Шесть лет харьковского «Спартака» // Футбол 94/95 / С.Пустогвар С.Сімонов. — Харків : Прінтал, 1994. — С. 36-42. — 1000 прим.
- Ревельський К.О. Команда мастеров Спартак Харьков. — Москва : Фізкультура і спорт, 1941. — 16 с. — 8000 прим.
Посилання
- Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015.
- Профіль гравця (рос.). «FootballFacts». Процитовано 28 березня 2015.