Шевченко Йосип Варфоломійович

Шевченко Йосип Варфоломійович (псевдонім — І. Гриненко; 16 (28) квітня 1854(18540428) — до 1891)[1] — український поет і перекладач, син Варфоломія Григоровича Шевченка, племінник Тараса Григоровича Шевченка.

Шевченко Йосип Варфоломійович
Народився 28 квітня 1854(1854-04-28)
Помер не пізніше 1900
Діяльність перекладач, поет
Учасник Російсько-турецька війна 1877–78
Батько Шевченко Варфоломій Григорович

Життєпис

Влітку 1859 року познайомився з Тарасом Шевченком. Був на похороні Тараса на Чернечій горі.

У 1872 році вступив до Єлисаветрадського юнкерського училища за підтримки Миколи Новицького — друга Тараса Григоровича Шевченка — офіцера і викладача училища.

Під час навчання в училищі (1872-1874) входив до літературного гуртка братів Тобілевичів. В 1875 році узяв участь у постановці «Вечорниць» П.Ніщинського на сцені Єлисаветградського громадського зібрання разом із автором «Вечорниць» та майбутніми корифеями українського театру М.Кропивницьким, І. Карпенко-Карим, М. Садовським, М.Садовською-Барілотті.

Автор збірки поезій та перекладів «Дещо із перекладів і самостійних творів» (1875, Єлисаветград), опублікованої під псевдонімом І. Гриненко. До збірки, зокрема, увійшли переспів поезії Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати», перекл. з О. Пушкіна, О. Полежаєва, О. Плещеєва, А. Фета, Р. Бернса, П.-Ж. Беранже, Г. Гейне. Учасник рос.-тур. війни 1877—78, був поранений у бою біля Шипки (Болгарія). Його фото є в музеї на Шипці. Зустрічався із Т. Шевченком влітку 1859 в Корсуні. Поет з любов'ю відгукувався про небожа у його листах до В. Шевченка 1859—60. Є припущення, що він записав «Споминки про Т. Г. Шевченка» від свого батька.

Активний учасник російсько–турецької війни 1877–1878 років. Ротмістр 15-го Литовського Уланського полку, в боях на Шипці отримав тяжке поранення.

За хоробрість, мужність та відвагу молодий офіцер був відзначений численними урядовими нагородами, в тому числі орденами "Святої Анни" 3-го та 4-го ступенів і "Георгієвським хрестом".

Після війни Йосип Варфоломійович залишився в Болгарії. Йому було доручено управляти одним із округів. Деякий час він – комендант міста Софія, а ще в іншому окрузі організував міліцію…

Про це батько героя, троюрідний брат Тараса Шевченка Варфоломій Шевченко писав у листі від 27 червня 1879 року відомому вченому, історику права Олександру Федоровичу Кістяківському:

"Сейчас получил письмо сина Осипа,он по сдаче округа, оставлен в распоряжении Губернатора Софии,и получил поручение устроить милицию в Дунницком округе".

Як свідчить його праонука Наталя Лисенко, у 1891 році, на 47 році життя, після тяжкої хвороби Йосип Шевченко помер.

Примітки
  1. У «Шевченківській енциклопедії» (Шевченківська енциклопедія: В 6 т. – К.: НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, 2015. – Т. 6. – С. 873) трапилася помилка – дату народження за старим стилем потрактовано як подану за новим.

Література
  • Зленко Г. Поет— небіж Кобзаря. В кн.: Зленко Г. Книга пам'яті. Одеса. 1971.
  • Поповський А. М. Мова фольклору та художньої літератури Південної України XIX — початку XX століття. Дніпропетровськ, 1987.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.