Шевченко Марко Михайлович
Марко́ Миха́йлович Шевче́нко (1895, Лютенські Будища, Зіньківський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — невідомо) — український радянський діяч, голова колгоспу імені Кірова Зіньківського району. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання.
| Шевченко Марко Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1895 Лютенські Будища, Зіньківський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | невідомо |
| Країна |
 Російська імперія Російська республіка УНР Українська Держава.svg.png.webp){kind=small} Українська СРР СРСР |
| Діяльність | селянин, політик |
| Учасник | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна |
| Посада | депутат Верховної Ради УРСР |
| Військове звання | єфрейтор |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |
   |
Біографія
Народився 1895 року в бідній селянській родині в селі Лютенські Будища, тепер Зіньківський район, Полтавська область, Україна. У 1908 році провчився одну зиму в сільській школі.
З 1909 по 1915 рік наймитував у заможних селян та поміщиків на Кубані.
У 1915–1917 роках — служба в російській імператорській армії. У 1915 році півтора місяця перебував у запасному полку в місті Єгор'євську, потім був відправления на німецький фронт. До листопада 1917 року служив у 71-му піхотному Віленському полку 18-ї дивізії 14-го армійського корпусу. Учасник Першої світової війни.
У листопаді 1917 року повернувся до села Лютенські Будища на Полтавщині.
У жовтні 1918 року вступив добровольцем до радянського партизанського загону, який провадив військові дії проти військ Української Народної Республіки в напрямку Зіньків-Гадяч-Лохвиця на Полтавщині. З початку 1919 року служив у зіньківській міській, а потім у лютенсько-будищанській волосній робітничо-селянській міліції.
З серпня 1919 до травня 1920 року — боєць 1-го радянського полку 8-ї дивізії РСЧА. Воював проти російських білогвардійських військ Денікіна і Врангеля, був поранений під Перекопом. Два з половиною місяці лікувався в московському воєнному госпіталі, потім був демобілізований і відправлений на батьківщину.
До 1921 року лікувався, а потім працював членом комітету незаможних селян (КНС) в селі Лютенські Будища. У 1923–1925 роках — голова комітету взаємодопомоги. Потім два роки був членом правління сільськогосподарського кредитного товариства.
З листопада 1929 року — голова колгоспу імені Кірова села Лютенські Будища Зіньківського району Полтавської області. Був учасником 2-го Всесоюзного з'їзду колгоспників-ударників.
26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Зіньківській виборчій окрузі № 182 Полтавської області.
У 1941 році був евакуйований у Сталінградську область РРФСР. Потім — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив прапороносцем 39-го гвардійського козачого кавалерійського полку 11-ї гвардійської козачої кавалерійської дивізії 5-го гвардійського козачого кавалерійського корпусу Південного фронту.
Станом на 1945 рік — заступник голови виконавчого комітету Зіньківської районної ради депутатів трудящих Полтавської області.
Військове звання
- гвардії ефрейтор
Нагороди
Посилання
- Шевченко Марк Михайлович. Гв. ефрейтор __.__.1895. Украинская ССР, Полтавская обл., Зеньковский р-н, с. Л. Будища. Сводная картотека // Вебсайт «Память народа». (рос.)
Джерела
- Шевченко Марко Михайлович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 285–286.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 81.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
- Марко Михайлович Шевченко // Більшовик Зіньківщини : газета. — Зіньків, 1938. — № 65 (1384). — 19 травня. — С. 1.
- Марко Михайлович Шевченко // Більшовик Полтавщини : газета. — Полтава, 1938. — № 120 (3212). — 28 травня. — С. 2.