Шевчук Василь Петрович

Біографія

Народився у селі Гурівка Козятинського району Вінницької області. У 1955 році закінчив історичний факультет Вінницького педагогічного інституту ім. М. Островського. З 1955 року працював учителем Сестринівської середньої школи Козятинського району Вінницької області. Служив у Військово-морському флоті СРСР.

Член КПРС з 1956 року.

До 1963 року працював асистентом кафедри марксизму-ленінізму Вінницького медичного інституту, закінчив аспірантуру кафедри історії КПРС Київського університету. Захистив кандидатську (1963) дисертацію.

З 1963 по 1975 рік працював асистентом, доцентом, професором кафедри історії КПРС Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. У 1976 році обійняв посаду професора історичного факультету університету. Захистив у 1975 році докторську дисертацію[1].

З 1976 по 1983 рік працював секретарем партійного комітету КПУ Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

З 1983 року — завідувач кафедри історії КПРС для гуманітарних факультетів, у 1990–1995 роках завідував кафедрою політичної історії, потім — кафедрою історії для гуманітарних факультетів цього університету[1][2].

З 1998 року — професор кафедри історії та культури України Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету. З 2003 року — працював на кафедрі інформаційно-пропагандистського забезпечення та військової журналістики гуманітарного факультету Національної академії оборони України. Читав лекції для студентів та викладачів Лейпцизького університету (НДР) та університету Санта-Клара (Куба)[1].

Входив до складу комісії Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР, що займалася координацією наукової діяльності вузів країни. У 1993 році входив до складу секції суспільних наук за рішенням Президії Комітету з присудження Державних премій України у галузі науки і техніки[1].

Наукова школа

Підготував більше 50 кандидатів історичних наук, 10 докторантів. Понад 10 років був головою спецради з захисту кандидатських та докторських дисертацій. З 1993 року і донині є членом редколегії та головним редактором «Наукових записок з української історії» Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету[1].

Учні:

Основні праці

Автор понад 100-а наукових праць з історії України, українського державотворення, історії політичних партій, робітничого класу України тощо, серед яких[1]:

  • Історія української державності. Курс лекцій: Навч. посіб. для слухачів вищих закладів освіти України. — К., 1999.
  • Історія України. Від стародавньої історії до 1917 р.: Навч. посіб. для слухачів Київського військового гуманітарного інституту Національної Академії оборони України. — К., 1999.
  • Історія України: 1917–2001 рр.: Навч. посіб. для слухачів Київського військового гуманітарного інституту Національної Академії оборони України. — К., 2001.
  • Історія України: Навч. посіб. для 11 класу середньої загальноосвітньої школи. — Запоріжжя, 2000.
  • Соборність України. На шляху до об'єднання та утвердження української державності: Кн. 2. — К., 2002.
  • Історія української державності: Посібник для слухачів Академії Національної Оборони України. — К., 2005

Нагороди та відзнаки

Виноски
  1. Профіль Архівовано 17 серпня 2013 у Wayback Machine. на сайті Національної бібліотеки України
  2. Історичний шлях кафедри історії для гуманітарних факультетів. Архів оригіналу за 8 грудня 2008. Процитовано 17 червня 2013.
  3. Киридон П.В. XIV съезд ВКП (б): историография : автореф. дис ... канд. ист. наук : 07.00.01 / Петр Васильевич Киридон.– Киев : Б/в, 1991.– 28 с.[недоступне посилання з червня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.