Рада міністрів РРФСР

Рада міністрів РРФСР (Радмін РРФСР) — вищий виконавчий та розпорядчий орган державної влади Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР), що діяв у період з 1946 до 1991 року, до перетворення РРФСР на Російську Федерацію. Рада Міністрів РРФСР мала широкі повноваження в галузі розв'язання питань державного управління, віднесених до відомства РРФСР та які не входили до компетенції Верховної Ради РРФСР та Президії Верховної Ради РРФСР.[1]

Рада міністрів РРФСР
(Радмін, РМ РРФСР)
рос. Совет министров РСФСР
Загальна інформація
Країна РРФСР
Дата створення 1946
Попередні відомства Рада народних комісарів РРФСР
Дата скасування 25 грудня 1991
Замінено на Рада міністрів Російської Федерації (з 1993 року - Уряд Російської Федерації)
Керівне відомство Рада міністрів СРСР
Голова Олексій Косигін (перший)

1991 року перейменована на «Раду міністрів Російської Федерації», а 1993 року — на «Уряд Російської Федерації», який нині виконує функції вищого федерального органу виконавчої влади в Росії.

Історія

Раду міністрів РРФСР було започатковано Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 23 березня 1946 року замість Ради народних комісарів РРФСР. Підставою для цього перетворення став Закон СРСР від 15 березня 1946 року, який передбачав перетворення Ради народних комісарів СРСР на Раду міністрів СРСР. Відповідно до цього закону РНК всіх союзних і автономних республік також підлягали перейменуванню на Ради міністрів.[2]

Після обрання 29 травня 1990 року Бориса Єльцина депутатом, а потім головою Верховної Ради РРФСР від опозиційного блоку Демократична Росія, новим керівництвом Росії був проголошений курс на суверенітет, який зрештою призвів до виходу РРФСР зі складу СРСР та перетворення Росії на окрему державу.

Після перемоги на президентських виборах РРФСР восени 1991 року Борис Єльцин став до реалізації радикальної економічної реформи. На період економічної реформи президент поклав на себе безпосереднє керівництво урядом і доручив Раді міністрів РРФСР виконувати обов'язки з управління економікою країни до формування нового урядового органу, який починаючи з цього часу отримав неофіційне найменування Уряд РРФСР.[3][4][5]

15 листопада 1991 року Рада міністрів РРФСР була у повному складі відправлена у відставку.[6]

У зв'язку з перейменуванням РРФСР на Російську Федерацію 25 грудня 1991 року[7], Рада міністрів РРФСР отримала нове офіційне найменування — Рада міністрів Російської Федерації.[7] Незважаючи на це, упродовж 1992 року російські відомства продовжували використовувати абревіатуру «РРФСР» у своїх документах.[8]

Склад

Рада міністрів РРФСР утворювалась Верховною Радою РРФСР у такому складі:[1]

  • Голова Ради міністрів
  • Перші заступники і заступники голови Ради міністрів
  • Міністри
  • Голови державних комітетів
  • Керівники інших органів та організацій (за узгодженням з Верховною Радою РРФРС)

Підвідомчі установи

Частина установ РРФСР перебувала у подвійному підпорядкуванні. Так, союзно-республиканські міністерства й комітети РРФСР одночасно підпорядковувались Раді міністрів РРФСР та відповідному відомству СРСР. Положення про ці російські відомства, їхня структура й чисельність працівників центрального апарату затверджувались Радою міністрів РРФСР за узгодженням із союзними відомствами. На відміну від союзно-республіканських закладів, республіканські міністерства й комітети РРФСР підпорядковувались тільки Раді міністрів РРФСР.

Міністерства
  • Міністерство автомобільних доріг
  • Міністерство автомобільного транспорту
  • Міністерство автомобільного транспорту і шосейних доріг
  • Міністерство побутового обслуговування населення
  • Міністерство вищої та середньої спеціальної освіти
  • Міністерство геології
  • Міністерство заготовок
  • Міністерство охорони здоров'я
  • Міністерство закордонних справ
  • Міністерство культури
  • Міністерство легкої промисловості
  • Міністерство лісового господарства
  • Міністерство меліорації й водного господарства
  • Міністерство місцевої промисловості
  • Міністерство промисловості будівельних матеріалів
  • Міністерство просвіти
  • Міністерство рибного господарства
  • Міністерство річкового флоту
  • Міністерство зв'язку
  • Міністерство соціального забезпечення
  • Міністерство паливної промисловості
  • Міністерство текстильної промисловості
  • Міністерство торгівлі
  • Міністерство фінансів
  • Міністерство хлібопродуктів
  • Міністерство юстиції
  • Міністерство житлово-цивільного будівництва
  • Міністерство житлово-комунального господарства

Державні комітети
  • Державний плановий комітет
  • Державний агропромисловий комітет
  • Державний комітет РРФСР у справах будівництва (Держбуд)
  • Державний комітет з матеріально-технічного постачання
  • Державний комітет із забезпечення нафтопродуктами
  • Державний комітет з праці та соціальних питань
  • Державний комітет з цін
  • Державний комітет із професійно-технічної освіти
  • Державний комітет з кінематографії
  • Державний комітет у справах видавництв, поліграфії та книжкової торгівлі
  • Державний комітет з фізичної культури та спорту

Голови Ради міністрів РРФСР

Примітки
  1. Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка. Закон від 3 серпня 1979 року. Про Раду міністрів РРФСР // Ведомости Верховного Совета РСФСР. — 1979. — № 32. — С. 783.
  2. «Высшие органы государственной власти и органы центрального управления РСФСР (1917–1967 гг.). Справочник (по материалам государственных архивов)» (подготовлен ЦГА РСФСР), гл. I разд. «Правительство РСФСР» (рос.)
  3. Указ Президента РРФСР від 6 листопада 1991 року № 171 «про реорганізацію уряду РРФСР». Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 29 липня 2012.
  4. Розпорядження уряду РРФСР від 10.11.1991 N 1-р «про радника Уряду РРФСР з питань фінансової політики»[недоступне посилання з червня 2019]
  5. Указ Президента РРФСР від 12 грудня 1991 року № 268 «Про державно-правове забезпечення діяльності Уряду РРФСР в період здійснення економічної реформи» // Відомості РНД і ВР РРФСР. — № 51. — 19 грудня 1991 року. — ст. 1829.
  6. Постанова Верховної Ради РРФСР «про відставку Ради міністрів РРФСР» від 15 листопада 1991 р. № 1881-I // Відомості з'їзду народних депутатів РРФСР та Верховної Ради РРФСР — 1991, № 48, Ст. 1662
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 травня 2009. Процитовано 29 липня 2012.
  8. Наказ Міністерства охорони здоров'я РРФСР від 10 листопада 1992 року № 290 «Про диференціацію в рівнях оплати праці працівників бюджетної галузі на підставі Єдиної тарифної сітки». Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 29 липня 2012.

Література
  • «Высшие органы государственной власти и органы центрального управления РСФСР (1917–1967 гг.). Справочник (по материалам государственных архивов)» (подготовлен ЦГА РСФСР) (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.