Шекснинська ГЕС

Ше́кснинська гідроелектроста́нція (Черепове́цька ГЕС) — ГЕС на річці Шексні у Вологодський області, біля селища Шексна. Входить у склад Волго-Балтійського каналу.

Шекснинська ГЕС
59°14′08″ пн. ш. 38°29′26″ сх. д.
Країна Росія
Стан діюча
Річка Шексна
Початок будівництва 1958
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1965/1975
Основні характеристики
Середнє річне виробництво 125  млн кВт·год
Тип ГЕС греблево-руслова
Розрахований напір 11  м
Характеристики обладнання
Тип турбін горизонтальні капсульні поворотно-лопатневі
Кількість та марка турбін 2хПЛ 20/548-ГК-550, 2хПЛ 548-ГК-5 50
Потужність гідроагрегатів 2х229, 2х200  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна, земляна дамба
Висота греблі 21  м
Довжина греблі 808, 278  м
Шлюз двонитковий двокамерний
ЛЕП 110 кВ
Власник Мінтранс Росії
ідентифікатори і посилання
Шекснинська ГЕС
Мапа

Загальні відомості

Будівництво ГЕС почалося в 1958, закінчилося у 1966 (будівництво другої черги відбувалося в 1973 — 1975). ГЕС побудовано за русловою схемою. Склад споруд ГЕС:

  • земляна гребля завдовжки 808 м і найбільшою висотою 21 м;
  • земляна дамба завдовжки 278 м;
  • двонитковий однокамерний судноплавний шлюз;
  • будівля ГЕС, поєднана з поверхневим водозливом.

Потужність ГЕС — 84 МВт, середньорічне вироблення — 125 млн кВт·год. У суміщеній будівлі ГЕС розміщено 4 горизонтальні капсульні гідроагрегати, що працюють при розрахунковому натиску 11 м: 2 гідроагрегати потужністю по 22 МВт і 2 гідроагрегати потужністю по 20 МВт. Гідроелектростанція унікальна за своєю конструкцією, капсульні гідроагрегати вмонтовані безпосередньо у водозлив. Напірні споруди ГЕС (довжина напірного фронту 1,2 км) утворюють велике Шекснинське водосховище, що містить у собі Біле озеро. Площа водосховища 1670 км², повна і корисна ємкість 6,6 і 1,85 км³. При створенні водосховища було затоплено 25,1 тис. га сільгоспугідь, перенесено 7751 будову.

Шекснинська ГЕС спроєктована інститутом «Ленгідропроект».

Економічне значення

Вироблення електроенергії є для Шекснинського гідровузла другорядним завданням, головним чином гідровузол призначений для забезпечення судноплавства по Волго-Балтійському каналу, будучи його сьомим ступенем.

Шекснинська ГЕС експлуатується Волго-Балтійським державним басейновим управлінням водних шляхів і судноплавства, що входять у Мінтранс Росії.

Історія будівництва

  • Червень 1963 — початок наповнення Шекснинського водосховища;
  • 1964 — початок будівництва ГЕС;
  • 1965 — введення першого гідроагрегату;
  • 1966 — введення другого гідроагрегату;
  • 1973 — початок будівництва другої черги ГЕС;
  • 1974 — введення третього гідроагрегату;
  • 1975 — введення четвертого гідроагрегату;
  • 2 січня 1975 — гідровузол прийнятий до промисловоъ експлуатаціъ;
  • 1980 — розпочато будівництво другої нитки шлюзів;
  • 1990 — введена в дію друга нитка шлюзів.

Галерея

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.