Шень-нун

Шень-нун
Титул	легендарний володар
Мати	Нюй-ден
	Медіафайли у Вікісховищі;

Шень-нун (神農) — легендарний давньокитайський володар, один з центральних культурних героїв, з ім'ям якого пов'язується початок землеробства у Китаї. Роки життя, згідно з міфами, визначаються між 2838 та 2699 роками до н.е.

Родина та вигляд

За переказами мати Шень-нуна — Нюй-ден зачала його після того, як побачила чудесного дракона (луна). За більшістю уявлень Шень-нун мав такий же вигляд, як і інші міфічні першопредки: зміїний тулуб, людське обличчя, бичачу голову (що пов'язано з його функцією бога землеробства) і ніс тигра. Вважається, що Шень-нун був зеленого кольору (колір рослинності)[1].

Місце у міфах

Шень-нун із плугом (стінопис часів династії Хань)

Коли він народився, в землі самі собою з'явилися дев'ять колодязів. При ньому з неба випало дощем просо[1], і Шень-нун тут же став орати землю і сіяти його. Йому ж приписується винахід сільськогосподарських знарядь.

Шень-нуна вважають першим «фармакологом». Він ходив з червоним батогом і шмагав трави, визначаючи їх цілющі властивості і смакові якості. У нього був спеціальний триніжок, на якому готувалися цілющі відвари. За переказами жителі Байміньго (царство білих людей) піднесли Шень-нуну тварину яо-шоу ("лікарський звір "). Коли хто-небудь занедужував, варто було тільки погладити звіра по спині і сказати йому про це, як він тут же мчав у поля і приносив у зубах потрібну для зцілення траву.

Шень-нуну приписують винахід чаю. Згідно з легендами одного разу Шень-Нун підігрівав на багатті воду, щоб випробувати зібрані лікарські трави, як нізвідки не візьмись подув сильний вітер і зірвав з зеленого куща кілька листочків, які впали прямо в казанок. Підійшовши ближче імператор почув незвичайний аромат, а покуштувавши відвар, був захоплений його терпким і насиченим смаком і ніжним зеленувато-жовтим кольором. Після декількох ковтків Шень-Нун відчув приплив сил, ясність розуму і надзвичайну бадьорість. З тих пір великий імператор не пив інших напоїв, крім чаю.

З Шень-нуном пов'язується також початок торгівлі (він влаштував перші мінові базари). У пізній народній міфології Шень-нун — один з тріади міфічних государів (сань хуан) — покровителів медицини. Іноді його іменують Яо-ваном (Царем ліків) .

Смерть

Згідно одного з міфів одного разу Шень-нун проковтнув стоножку, кожна нога якої перетворилася на хробака, в результаті чого помер[1].

Див. також

Травник Шень-нуна (Шень-нун Бень Цао Цзін)[2][3][4][5]

Примітки

Китайський бог Шеньнун — бог землеробства. Китайська міфологія. web.archive.org. 9 серпня 2020. Процитовано 5 березня 2021.
Культурний релятивізм Натана Сівіна: традиційна китайська наука і медицина / Кіктенко В. О. // Китаєзнавчі дослідження: Зб. наук. пр. — 2011. — Т. 1. — С. 88—95. — С. 89. “Травник Шень Нуна” (“神農本草經”, “Shénnóng běncǎo jīng”)
Растительное биоразнообразие и здоровье человека / Быков В. А. // «Вестник РАН» 2016. Том 86, № 6, с. 553—556. — С. 553. Не менее известен “Травник Шень Нуна”, первоначальный текст которого (формировавшийся с III в. до н.э. по I в. н.э.) не сохранился, но был интегрирован в “Канон корней и трав”, который в свою очередь явился основой для последующих трудов.
Китайская традиционная медицина в контексте социокультурной глобализации / Ху Яньли, Арташкина Т. А. д. филос. н., доцент ДВФУ // Тамбов: Грамота, 2015. № 9 (59): в 2-х ч. Ч. I. C. 184—189. ISSN 1997-292X. — С. 186. «Травник Шэнь-нуна » («神农本草经 »)
Wachtel-Galor, Sissi; Yuen, John; Buswell, John A.; Benzie, Iris F. F. (2011). У Benzie, Iris F. F.; Wachtel-Galor, Sissi. Ganoderma lucidum (Lingzhi or Reishi): A Medicinal Mushroom. Herbal Medicine: Biomolecular and Clinical Aspects (вид. 2nd). Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis. ISBN 978-1-4398-0713-2. PMID 22593926. The first book wholly devoted to the description of herbs and their medicinal value was Shen Nong Ben Cao Jing, written in the Eastern Han dynasty of China (25-220 AD). This book is also known as “Classic of the Materia Medica” or “Shen-nong’s Herbal Classics.”

Джерела

Jane Reynolds, Phil Gates, e Gaden Robinson, 365 Days of Nature and Discovery, Harry N. Adams, Inc., New York, 1994, pag 44, ISBN 0-8109-3876-6

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[:0-1] Китайський бог Шеньнун — бог землеробства. Китайська міфологія. web.archive.org. 9 серпня 2020. Процитовано 5 березня 2021.

[2] Культурний релятивізм Натана Сівіна: традиційна китайська наука і медицина / Кіктенко В. О. // Китаєзнавчі дослідження: Зб. наук. пр. — 2011. — Т. 1. — С. 88—95. — С. 89. “Травник Шень Нуна” (“神農本草經”, “Shénnóng běncǎo jīng”)

[3] Растительное биоразнообразие и здоровье человека / Быков В. А. // «Вестник РАН» 2016. Том 86, № 6, с. 553—556. — С. 553. Не менее известен “Травник Шень Нуна”, первоначальный текст которого (формировавшийся с III в. до н.э. по I в. н.э.) не сохранился, но был интегрирован в “Канон корней и трав”, который в свою очередь явился основой для последующих трудов.

[4] Китайская традиционная медицина в контексте социокультурной глобализации / Ху Яньли, Арташкина Т. А. д. филос. н., доцент ДВФУ // Тамбов: Грамота, 2015. № 9 (59): в 2-х ч. Ч. I. C. 184—189. ISSN 1997-292X. — С. 186. «Травник Шэнь-нуна » («神农本草经 »)

[ISBN_978-1-4398-0713-2-5] Wachtel-Galor, Sissi; Yuen, John; Buswell, John A.; Benzie, Iris F. F. (2011). У Benzie, Iris F. F.; Wachtel-Galor, Sissi. Ganoderma lucidum (Lingzhi or Reishi): A Medicinal Mushroom. Herbal Medicine: Biomolecular and Clinical Aspects (вид. 2nd). Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis. ISBN 978-1-4398-0713-2. PMID 22593926. The first book wholly devoted to the description of herbs and their medicinal value was Shen Nong Ben Cao Jing, written in the Eastern Han dynasty of China (25-220 AD). This book is also known as “Classic of the Materia Medica” or “Shen-nong’s Herbal Classics.”