Шерстньов Сергій Андрійович

Сергі́й Андрі́йович Шерстньо́в (20 жовтня 1988, м. Бердянськ, Запорізька область, Українська РСР 12 червня 2014, поблизу Савур-могили, Шахтарський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України.

Шерстньов Сергій Андрійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 20 жовтня 1988(1988-10-20)
Бердянськ
Смерть 12 червня 2014(2014-06-12) (25 років)
висота Савур-могила
(загиблий у бою)
Поховання Бердянськ
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 79 ОАеМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Сергій Шерстньов народився у Бердянську. Навчався у бердянській багатопрофільній гімназії № 2. Закінчив Вище професійне училище № 9.

2007 року був призваний на строкову військову службу і направлений в навчальний центр «Десна». Перейшов на військову службу за контрактом, через півроку звільнився в запас. Працював інспектором Бердянської виправної колонії.

З початком російської збройної агресії добровольцем прийшов до військкомату, мобілізований на захист Батьківщини 25 березня 2014 року.

Солдат, старший розвідник розвідувальної роти 79-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ України, в/ч А0224, м. Миколаїв. Брав участь в антитерористичній операції на сході України, в зоні бойових дій поблизу українсько-російського кордону.

12 червня 2014 року близько 10:00, під час прориву укріпрайону противника біля висоти Савур-могила в Шахтарському районі Донецької області, колону українських військових під командуванням Максима Миргородського (позивний «Майк») атакували російські терористи із засідки, яку вони облаштували на вершині вранці того ж дня. Розвідданих про перебування там терористів в українських військових не було. В перші хвилини бою дістали поранення двоє бійців з передової групи. Поки їх витягали, солдат Сергій Шерстньов прикривав товаришів вогнем з підствольного гранатомету, випустивши по терористах з десяток гранат. Він загинув від смертельного поранення в серце кулею снайпера, який влучив вище щитка в бронежилеті. За чотири години бою, за підтримки артилерії та вертольотів, вогонь противника було подавлено, але зі штабу АТО десантникам дали наказ відступити. Це був перший бій за висоту Савур-могила. За даними Міноборони України, втрати російських терористів: 2 БТР, 2 танки (йшли на підмогу зі Сніжного, підбиті ракетами з вертольотів) та 2 автомобілі «Камаз», на яких були встановлені великокаліберні кулемети «Корд». У боях в районі Савур-могили та Степанівки десантники 79-ї бригади втратили двох вояків убитими та більше двадцяти пораненими, другий загиблий — сержант Сергій Татарінов[1][2][3].

14 червня у Бердянську прощалися з Сергієм Шерстньовим. Похований на міському кладовищі[4][5].

Залишились батьки Андрій Вікторович і Лариса Олексіївна, брат Микола. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 07.07.2014 р. № 225 мати Сергія забезпечена однокімнатною квартирою[6].

Нагороди та звання

  • 26 липня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
  • Почесний громадянин Бердянська (посмертно). Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 12.08.2014 р. № 258 нагороджений «Почесним орденом міста» (посмертно)[6].

Вшанування пам'яті

В Бердянському економіко-гуманітарному коледжі БДПУ, де навчався Сергій Шерстньов, відкрито пам'ятну дошку на його честь.

На фасаді гімназії № 2 м. Бердянськ встановлено меморіальну дошку Сергію Шерстньову. На території навчального закладу учнями висаджено алею Героїв, почесне право посадити перше дерево з іменами бердянських героїв було надано Миколі Шерстньову, рідному брату Сергія[8].

Див. також

Примітки

  1. Силовики підбили 2 танки й іншу техніку терористів. 4 військових загинули // «Українська правда», 13 червня 2014
  2. Десантники з Миколаєва потрапили у засідку терористів біля кордону з Росією — є загиблі // «НикВести», 13 червня 2014(рос.)
  3. Ще двоє десантників з Миколаєва загинули в боях з терористами // «НикВести», 13 червня 2014(рос.)
  4. У Бердянську в останню путь провели десантника, який загинув у бою у Сніжному // ТСН, 15 червня 2014
  5. В Бердянську пройшло поховання військового, який загинув у ході проведення АТО // «ПроБердянськ», 17 червня 2014 Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.(рос.)
  6. В Бердянську звання Почесних громадян присвоєне загиблим учасникам АТО // «ПроБердянськ», 19 лютого 2016 Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.(рос.)
  7. Указ Президента України від 26 липня 2014 року року № 619/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. Добре діло // Сайт гімназії № 2 м. Бердянськ, 19 квітня 2016. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.