Антитерористична операція на сході України

У лютому 2014 року Росія почала військову операцію із захоплення Кримського півострову.

1 березня 2014 року президент Росії Володимир Путін отримав офіційний дозвіл у Ради Безпеки Російської Федерації на використання військ на території України.

16 березня 2014 року Росія провела невизнаний у світі референдум в Криму в умовах військової окупації півострова. 18 березня 2014 року було здійснено його анексію.

З початку березня 2014 року почалися проросійські виступи на півдні та сході України, керовані з Росії. У більшості акцій приймали участь 1-2 тис. учасників, рідше 5-7 тис., серед яких було чимало громадян Росії.[2][3] Серед інших вимог, проголошувалися так звані місцеві "народні республіки": Донецька, Луганська, Харківська.[3]

На початку квітня проросійські сили перейшли до більш активних дій, почастішали напади на українських активістів, збільшилася кількість постраждалих серед них.[4]

6 квітня під будівлею Донецької обласної державної адміністрації зібралося близько 2 тис. осіб. Від них відокремилася група, за різними оцінками, від кількох десятків до двох сотень мітингарів, які пішли на штурм будівлі і захопили її. Близько 300 правоохоронців, що були в будівлі, відступили майже без опору.[5]

Ввечері 6 квітня під будівлею Харківської ОДА зібралося близько 2 тисяч проросійськи налаштованих мітингарів, частина з яких почала прориватися в середину будівлі адміністрації. Біля будівлі та всередині перебувало не менше 200 міліціонерів, які майже не чинили опору штурмовикам, внаслідок чого будівля ОДА була захоплена.[6][7]

В ніч з 7 на 8 квітня 2014 року силами 8-мого окремого полку спеціального призначення ВВ «Ягуар» МВС України була проведена спецоперація зі звільнення Харківської обласної державної адміністрації від штурмовиків. Без жодного пострілу і жертв було затримано і відправлено в СІЗО близько 70 осіб. Успіх спецоперації дозволив відновити контроль над ситуацією в Харкові та області.[8][9]

12 квітня 2014 року російський диверсійний загін на чолі з Ігорем Гіркіним захопив Слов'янськ, Краматорськ та низку менших населених пунктів Донецької області.

Ввечері 12 квітня РНБО прийняла рішення про початок антитерористичної операції без введення воєнного стану із залученням Збройних сил України.[1] Рішення було оголошено наступного дня, а сама операція почалася 14 квітня.

Причиною неприйнятності введення воєнного стану навесні 2014 року Олександр Турчинов назвав також необхідність провести президентські вибори, що дозволили б обрати Україні законного президента.[10]

Зоною проведення антитерористичної операції було охоплено Донецьку і Луганську області (з 14 квітня 2014 року), а також Ізюмський район та м. Ізюм Харківської області (з 14 квітня по 7 вересня 2014 року) та (з 2 грудня 2015 року).[11][12][13][14][15]

Одним з перших завдань АТО було звільнення Слов'янська.

Влітку 2017 року почали звучати обговорення щодо ймовірної зміни формату операції. 13 червня 2017 року секретар РНБО Олександр Турчинов зробив заяву, що в Україні потрібно завершити антитерористичну операцію і перейти до нового формату захисту, на законодавчому рівні визначивши засади державної політики щодо звільнення окупованих територій. Як приклад він навів законодавче надання президенту права застосовувати ЗСУ та інші військові формування проти гібридної агресії з боку РФ.[16] З нововведень реформи, згідно зі словами Дмитра Тимчука, підпорядкування керівництва — замість СБУ, операцією керуватиме опер штаб на чолі з президентом та Генштабом. Також, саму «антитерористичну» операцію замінять на військову відповідно до специфіки застосування в умовах гібридної війни.[17]

20 червня 2017 було оприлюднено проєкт закону «Про державну політику відновлення суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей», з уточненням, що це не остаточна версія документу. У документі в преамбулі вказана його мета — створити необхідні правові та організаційні умови для відновлення територіальної цілісності України у Донецькій і Луганській областях, розширюючи можливості для ЗСУ, інших військових формувань, водночас не виходячи за рамки Мінських домовленостей.[18]

18 січня 2018 року було ухвалено Закон про деокупацію Донбасу, що передбачає можливість завершення антитерористичної операції уведенням воєнного або надзвичайного стану, і переданням управління від СБУ, яка формально керувала АТО, до Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ.[19] Закон був підписаний 20 лютого 2018 року.

22 лютого 2018 року, внаслідок підписання закону про деокупацію, Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко повідомив, що триває зміна формату антитерористичної операції (АТО) на операцію Об'єднаних сил, яку очолить військове керівництво.[20][21]

6 березня 2018 року під час брифінгу для преси офіцер Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України полковник юстиції Юрій Бобров повідомив, що Операція Об'єднаних Сил, проведення якої передбачається виконанням закону про деокупацію, розпочнеться лише після відповідного Указу Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.[22]

16 березня 2018 року у ході візиту на Донбас Президент України Петро Порошенко оголосив про юридичне завершення антитерористичної операції та представив нового командувача операції Об'єднаних сил генерал-лейтенанта Сергія Наєва.[23][24]

22 травня 2014 року набрав чинності Закон України № 1233-VII від 6 травня 2014 року «Про внесення зміни до статті 6 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“»[27], яким частину першу статті 6 «Особи, які належать до учасників бойових дій» цього Закону було доповнено новим пунктом 19. Його остання редакція згідно з Законом України № 1547-VII від 1 липня 2014 року[28] додатково визначає категорії осіб, які належать до учасників бойових дій:

19) військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.