Шестизябровий скат
Шестизябровий скат (Hexatrygon) — єдиний рід скатів родини Hexatrygonidae надродини Hexatrygonoidea підряду Myliobatoidei ряду Орлякоподібні. На тепер ще не досить добрий вивчений. Перший екземпляр виловлено у 1980 році. Має 1 вид — Hexatrygon bickelli. Його синоніми — Hexatrygon brevirostra, Hexatrygon longirostra, Hexatrygon taiwanensis, Hexatrygon yangi. Представники роду відомі зі среднього еоцену 49-37 млн років тому.
? Шестизябровий скат | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Опис
Загальна довжина становить від 103—143 до 170 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Голова та тулуб доволі сплощені. Тулуб та грудні плавці утворюють трикутну форму. Рило дуже сильно видовжене і містить усередині скупчення ампул Лоренцині, оточених студнеподібною тканиною. Воно служить чутливим органом, призначеним для електролокації здобичі. Рот витягнутий. Особливістю цих скатів є наявність 6 зябрових щілин і 6 зябрових дуг. Ця ознака вторинна і не являє собою збереглася примітивну рису будови, що збереглася з прадавніх часів. Бризкальця великі, розташовані далеко позаду очей і вкриті зовні шкірним клапаном. Голова та рило сірувате. Забарвлення спини коричнювате, поступово темнішає, ближче до закінчення хвоста майже чорне. Черево має білий колір.
Спосіб життя
Тримаються на значних глибинах від 350 до 1100 м. Полюбляє піщане або кам'янисте дно, зустрічається біля підводних гірських масивів. Живиться глибоководними донними рибами.
Статева зрілість настає при розмірі у 1,1 м. Це живородний скат. Самиця народжує від 2 до 5 дитинчат 45 см завдовжки.
Розповсюдження
Мешкають від узбережжя південної Африки до Індонезії, Австралії, Тайваню, Китаю, Японії та Корейського півострова. Деякі особини зустрічалися біля Гавайських островів.