Шидловський Лаврентій Іванович
Лаврентій Іванович Шидловський (Шилов) (1687 — 1743 рік) — український козацький військовий та державний діяч. Полковник Ізюмського слобідського козацького полку (1730—1743), наказний полковник (1708—1710) та полковник Харківського слобідського козацького полку (1710—1712). Мав великі земельні володіння на Харківщині.
Лаврентій Іванович Шидловський | ||
| ||
---|---|---|
Народження: | 1687 | |
Смерть: | 1743 | |
Релігія: | православний | |
Батько: | Іван Володимирович Шидловський (Шилов) | |
Діти: | Григорій, Роман | |
Військова служба | ||
Приналежність: | Слобідська Україна | |
Звання: | полковник |
Походження
Рід Шидловських (Шилових) позначений як шляхетський рід Речі Посполитої, представники якого в XVI сторіччі виїхали на службу до Московської держави. В Польщі був відомий шляхетський рід Шидловських (Szydłowscy).
Біографія
Лаврентій Іванович з'явився на Слобідській Україні одночасно зі своїм дядьком Федором Володимировичем (полковником Ізюмським та Харківським). Після того, як дядько став полковником Харківського слобідського козацького полку, Лаврентій Іванович займає посаду наказного полковника (1708 рік) при ньому. Після арешту Федора Володимировича за звинуваченням в перевищенні влади та розкраданні, Лаврентій Іванович стає полковником Харківського полку (1710—1712). Пізніше його було знято царем Петром І з полковництва (полковником стає молдавський переселенець В. П. Куликовський) та переведено до Ізюмського полку. В 1730 році стає полковником Ізюмського слобідського козацького полку.[1]
Родинні зв'язки
Лаврентій Іванович Шидловський став засновником слобідсько-української старшинської, та російської шляхетської родини Шидловських. У Лаврентія був рідний брат — Григорій Іванович, який був Чугуївським воєводою.[2]
Мав дітей Григорія та Романа.
Див. також
Примітки
- Гербель М. Ізюмський слобідський козацький полк 1651—1765— Санкт-Петербург, тип. Едуарда Праца,1851.—С.150—164с.
- Гумілевський Д. Г. (Филарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. Розділ «Гнилиця (Іванівка)».- T.II. стор. 90
Література
- Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — Х : Дельта, 1993. — 256 с. — (Пам’ятки історичної думки України) — ISBN 5-7707-4256-9.
- Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. 2-е переиздание. — Х : Сага, 2007. — 348 с. — ISBN 978-966-2918-15-11.(рос.)
- Саяний М. І. Зміївщина слобожанщини перлина — Зміїв, 2009.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х : Університетська типографія, 1882. — 365 с.(рос. дореф.)
Попередник Федір Шидловський |
Полковник харківський 1710-1712 |
Наступник Прокопій Куликівський |
Попередник Михайло Донець-Захаржевський |
Полковник ізюмський 1730-1743 |
Наступник Іван Квітка |