Шнее Яків Ісидорович

Я́ків Ісидо́рович Шне́е (Шнеє) (1902—1977) — науковець радянських часів, доктор технічних наук (1947), професор (1949).

Шнее Яків Ісидорович
Народився 1902(1902)
Помер 1977(1977)
Країна Російська імперія СРСР
Діяльність педагог
Alma mater Національна металургійна академія України
Заклад Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Посада Завідувач кафедри турбінобудування
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук
Відомий завдяки: Турбінобудування
Нагороди

З життєпису

1925 року закінчив Дніпропетровський металургічний інститут. 1927-го відкомандирований на Ленінградський турбінний завод для конструкторської роботи. 1929 року вивчав досвід турбінобудування в Німеччині, 1934-го — у Великій Британії.

Від 1930 року працював на Харківському турбінному заводі — замісник начальника, від 1932-го — головний конструктор заводського бюро з турбінобудування, відділ парових турбін.

Під час нацистсько-радянської війни створюється спеціальне конструкторське бюро, яке у евакуації в Красноуфімську очолив Яків Шнее.

Під його керівництвом та за безпосередньої участі була виготовлена перша в СРСР парова турбіна потужністю 50 тис. кВт (турбіна Маковського), створено проекти агрегатів, зокрема — парової турбіни потужністю 100 тис. кВт.

Завідувач кафедри турбінобудування Харківського політехнічного інституту протягом 1941—1976 років.

Під його керівництвом спільно з ВАТ «Турбоатом» було спроектовано останні ступені парових турбін для теплових та атомних електростанцій.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Леніна (1953), медалями.

Як педагог підготував 35 кандидатів технічних наук, з яких 7 згодом захистили докторські дисертації, серед них Віталій Маляренко.

Ініціював спорудження нового корпусу кафедри турбінобудування, при кафедрі створюється проблемна науково-дослідна лабораторія та галузева науково-дослідна лабораторія з науковими напрямками «Газодинаміка проточної частини», «Теплообмін у парових і газових турбінах» й «Оптимізація циклів газотурбінних установок».

За його ініціативою в ХПІ була створена спеціалізована вчена рада по захистам кандидатських і докторських дисертацій по турбінобудуванню, парогенераторобудуванню і гідромашинобудуванню.

Був членом Науково-Технічної Ради Міністерства важкого, енергетичного і транспортного машинобудування СРСР, також замісником голови комісії з газових турбін при Академії наук СРСР.

Є автором понад 100 наукових статей, 7 монографій, з них 5 — щодо газових турбін.

Серед робіт:

  • двотомник «Газові турбіни», написаний разом з випускниками кафедри турбінобудування
  • монографія «Теплові розрахунки парових турбін при змінному режимі роботи».

В грудні 2013 року відкрито біля корпусу турбінобудування меморіальну дошку Якову Шнєе.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.