Шонізавр

Рештки шонізавра вперше виявлено 1920 року в покладах формації Лунінг у штаті Невада (США). За 30 років розкопок у місцезнаходженні виявлено рештки 37 іхтіозаврів. У 1976 році на основі решток Чарльз Льюїс Кемп описав рід Shonisaurus, назва якого перекладається як «ящір з гір Шошони». У 1984 році шонізавра обрано скам'янілістю — офіційним символом штату Невада.

Порівняння розмірів S. popularis (зелений) та Shastasaurus sikanniensis (червоний) з розмірами людини (блакитний)

Один з найбільших представників ряду: сягав завдовжки до 15 метрів (більшим був лише Shastasaurus). Шонізавр мав довгу морду, а ласти були набагато довшими та вужчими, ніж в інших іхтіозаврів. Історично шонізавра зображували з досить масивним тілом, але дослідження форми його тіла на початку 1990-х років показали, що воно було набагато стрункішим, ніж традиційно вважали. Також традиційно шонізавра зображували зі спинним плавником — рисою, яка трапляється в пізніших іхтіозаврів. Однак у інших шастазавридів, імовірно, не було спинних плавників, і немає жодних доказів, що підтверджують наявність такого плавника у шонізавра. Верхня частина хвоста, ймовірно, також була менш розвинена в пізніших видів.

Кладограма, що зображує еволюційні зв'язки виду:

• Nevada Division of State Parks Архівовано 21 травня 2009 у Wayback Machine.
• The ICHTHYOSAUR — Nevada's State Fossil.