Штернбергіт
Штернбергіт (рос. штернбергит; англ. sternbergite; нім. Sternbergit m) — сульфід срібла і заліза. Названий за прізвищем чеського натураліста, графа К. Штернберґа (C.Sternberg), W.K.Haidinger, 1827.
| Штернбергіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Хімічна формула | AgFe₂S₃ |
| Nickel-Strunz 10 | 2.CB.65[2] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Каспар Марія фон Штернберг[2] |
| Типова місцевість | Яхимів[2] |
 Штернбергіт у Вікісховищі | |
Опис
Хімічна формула: AgFe2S3. Містить (%): Ag — 34,17; Fe — 35,37; S — 30,46. Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: тонкопластинчасті кристали, віялоподібні, кущовидні, сноповидні або листуваті аґреґати, грудкуваті маси, скупчення розеток, субпаралельні зростання. Двійники. Спайність по (001) досконала. Густина 4,1-4,3. Тв. 1,0-1,6. Колір бронзово-жовтий, бурий, коричнюватий. Риса чорна. Блиск металічний.
Розповсюдження
Зустрічається в поліметалічних родовищах. Супутні мінерали: стефаніт, піраргірит, прустит, пірит, арґентит, інші сульфіди. Рідкісний. Знахідки: Гарц, Саксонія (ФРН), Яхімов (Чехія), Урал (РФ). За прізв. чеськ. натураліста, графа К.Штернберґа (C.Sternberg), W.K.Haidinger, 1827.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Штернбергіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Штернбергіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.