Штинда Микола Миронович

Мико́ла Миро́нович Шти́нда (5 грудня 1978(19781205) 20 серпня 2014) — старший сержант 24-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Штинда Микола Миронович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 5 грудня 1978(1978-12-05)
Долішнє
Смерть 20 серпня 2014(2014-08-20) (35 років)
Георгіївка
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 24 ОМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

У батьків був третьою дитиною, ріс із старшими братом й сестрою. Закінчив 9 класів Долішненської школи, Львівський технікум радіоелектроніки. Протягом 1996—1997 років у місті Бердичів проходив строкову службу в ЗСУ.

2000 року виїхав в Португалію на заробітки, де познайомився з майбутньою дружиною Наталею, із якою 2002-го повернулися в Україну та одружилися. 2003 року у подружжя народився син Василь, 2008-го — син Роман. Протягом 2004—2014 років працював в торговій сфері, менеджер по збуту.

2013 року був активним учасником Революції Гідності, неодноразово їздив до Києва. Вернувся живим після розстрілів 18-21 лютого 2014.

Мобілізований у травні 2014-го, старший сержант, заступник командира бойової машини-навідник оператор 24-ї окремої механізованої бригади.

20 серпня 2014 року дві повітряно-десантні роти 234 ДШП разом з окремими контрактниками 104 ДШП, а також підсилені 6-8 танками 35 ОМСБр, вибили українських військових 24 ОМБр з блок-постів «Гагарін» та «Поступ», що були розгорнуті на висотах під Георгіївкою.[1]

Українське командування зрозуміло, що бій іде з регулярними підрозділами російської армії і викликало повітряну підтримку. Вилетіло дві пари Мі-24 зі складу 7 ОПАА. Після того як перша пара відпрацювала по висоті, зайнятій російськими підрозділами, через брак координації друга пара відправилась летіти туди ж, і один Мі-24П був збитий. Загинули майор Олег Бірюк та капітан Антон Родіонов.[2]

Після вильоту авіації, по висоті прямою наводкою відкриває вогонь артилерія 30 ОМБр. Десантники 234 ДШП почали нести втрати — загинув командир роти капітан Антон Короленко та до взводу десантників. Російські сили були змушені відступити, залишивши командирський БМД-2К (б/н 275)[3][4][5] на висоті «Гагарін», та БМД-2 (б/н 284)[4][6] і вантажівку КамАЗ з боєприпасами на б/п «Поступ».

Микола Штинда загинув внаслідок артилерійського обстрілу бойової позиції підрозділу.

Без Миколи лишились мама, дружина, двоє синів.

31 серпня 2014-го похований в селі Долішнє.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно)
  • 7 червня 2015 року в Долішненській школі встановлено пам'ятну дошку його честі.
  • у місті Стрию відкрито та освячено «Стіну пам'яті героїв Небесної Сотні та АТО», де є і портрет Миколи Штинди.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.