Шульженко Борис Сергійович

Бори́с Сергі́йович Шульже́нко (24 серпня 1919(19190824), село Хоружівка, тепер Недригайлівського району Сумської області — 4 червня 1970, місто Київ) — український радянський і комсомольський діяч, 1-й заступник голови КДБ при Раді Міністрів Української РСР, генерал-майор. Депутат Верховної Ради УРСР 6-7-го скликань.

Шульженко Борис Сергійович
Народження 24 серпня 1919(1919-08-24)
Хоружівка
Смерть 4 червня 1970(1970-06-04) (50 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Освіта Київський університет
Роки служби 1941—1945 (ЗС СРСР);
1957—1970 (КДБ СРСР)
Партія КПРС
Звання  Генерал-майор
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Біографія

Народився у бідній селянській родині. Закінчив середню школу.

У 1937 році поступив на геолого-географічний факультет Київського державного університету. З початком німецько-радянської війни у червні 1941 року призваний до лав РСЧА.

У 1942 році закінчив курси з підготовки командного складу. Служив командиром взводу артилерійської батареї, з травня 1944 року — командиром батареї 406-го стрілецького полку 124-ї стрілецької дивізії на Південно-Західному, Калінінському, Ленінградському, 3-му Білоруському фронтах. Був тричі поранений, отримав І групу інвалідності (згодом змінив на ІІ). У 1945 році демобілізований із Радянської армії.

Член ВКП(б) з 1943 року.

Після демобілізації закінчив Київський державний університет, перебував на комсомольській і партійній роботі. У 1945—1946 рр. — комсомольський організатор (комсорг) ЦК ВЛКСМ у Київському державному університеті.

У вересні 1946 — січні 1948 р. — 1-й секретар Київського міського комітету ЛКСМУ, член Бюро ЦК ЛКСМУ. У січні — лютому 1948 р. — 2-й секретар, а у лютому 1948 — 1950 р. — 1-й секретар Київського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1950—1952 рр. — секретар ЦК ЛКСМУ. У 1952—1954 р. — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.

У червні 1954 — червні 1957 р. — завідувач сектору відділу науки і культури ЦК КПУ, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КПУ.

У червні 1957 — серпні 1959 р. — начальник 4-го Управління Комітету державної безпеки (КДБ) при Раді Міністрів Української РСР.

У серпні 1959 — червні 1970 р. — 1-й заступник голови КДБ при Раді Міністрів Української РСР.

Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Звання

Нагороди

Джерела
  • Газета «Вечірній Київ» (Київ) — 1970 р. — червень.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.