Шутько Єгор Йосипович

Єгор Шутько народився в селі Гороховатка Борівського району Харківської області 12 жовтня 1924 року. Українець. Потім жив у радгоспі «20 років жовтня», який розташований у селі Першотравневе Борівського району. Закінчив 9 класів.

У березні 1943 року був призваний Боровським райвійськкоматом до Червоної Армії.

На фронтах німецько-радянської війни з 1943 року. Брав участь у бойових діях на 3-му Українському, 2-му і 3-му Прибалтійському фронтах. У боях двічі поранений легко і один раз поранений важко.

Загинув 21 вересня 1944 року, кинувшись з гранатою під німецький танк.

Похований у військовому похованні на південь від хутора Булі Звартавскої волості Валкського району Латвії [1]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року рядовому Шутьку Єгору Йосиповичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджений орденом Леніна і медаллю «За відвагу».

• 26 квітня 1976 року в місті Алуксне (Латвія) була створена вулиця Єгора Шутька. Після 1991 року вона була перейменована на Рупнієцибас.
• У райцентрі Борова йому встановлено пам'ятник і його іменем названо вулицю.
• У селі Першотравневе Борівського району його іменем названо вулицю.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. — К., 1957—1979. — Харківська область. — С. 238.
• ШУТЬКО Єгор Йосипович (рос.)
• Військове братське кладовище (Булі, Звартавська волость) (рос.)