Щаслива невдача

«Щасли́ва невда́ча» (англ. The Happy Failure) — оповідання американського романіста Германа Мелвілла, написане у 1853 році. В цьому ж році автор надіслав його разом із оповіданнями «Півник!» і «Скрипаль» до нью-йоркського журналу Harper's Magazine, де його опублікували у липні 1854 року в 50-му номері.

«Щаслива невдача»
Автор Герман Мелвілл
Назва мовою оригіналу The Happy Failure
Країна США
Мова англійська
Серія «Яблуневий стіл та інші історії»
Місце Нью-Йорк
Видавництво Harper's Magazine
Видано липень 1854
Тип носія на папері
Попередній твір «Пудинг бідняка і крихти багатія»
Наступний твір «Людина-блискавичник»

«Щаслива невдача», позначена підзаголовком «Історія на Гудзоні», розповідає вигадані пригоди винахідника і його племінника. Розповідь ведеться від імені останнього. Твір просякнутий тонким гумором, за яким автор приховав християнську мораль про те, що людяність і турбота про потреби ближнього важливіші за творчі або інтелектуальні досягнення.

Сюжет

Дядько запросив оповідача до прогулянки річкою, але відразу стає зрозумілим, що відпочинку не буде. Адже дядечко прихопив із собою загадкову скриню, яку його прислужник, дужий негр Йорпі, ледь підіймає. З цим вантажем їм доведеться грести проти течії десять миль. Племінник хоче відмовитись, але дядечко йому конфіденційно повідомляє, що у скрині лежить його винахід, який конче необхідно випробувати без свідків. Винахідник працював над ним десять років, сьогодні має настати його творчий тріумф. Прибувши на місце, вони виймають зі скрині «Гідравлико-Гідростатичний Апарат», призначення якого — осушення боліт. Однак диво-машина розвалюється в руках винахідника. Племінник пропонує зібрати і випробувати бодай частину агрегату, не стільки заради практичної користі, скільки для того, щоб заспокоїти впертого родича, який такої ганьби не переживе. Однак винахідник несподівано відмовляється і пропонує повернутися назад: «зі скрині вийде добрий ящик для дрів, а… Йорпі зможе з брухту отримати гроші собі на тютюн». Племінник робить висновок, що ця невдача перетворила егоцентричного й вередливого дядька на добру і чуйну людину[1].

Джерела
  1. Герман Мелвилл Рай для холостяков и Ад для Девиц. — С.-П.: Азбука-классика, 2007. — С. 307—317.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.