Щербаков Віктор Вікторович

Ві́ктор Ві́кторович Щербако́в (нар. 29 квітня 1981(19810429), Київ) — український артист балету, соліст Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка (2004-2013; 2019 - до цього часу). Заслужений артист України (2011).[1] Лауреат премії імені А. Ф. Шекери у галузі хореографічного мистецтва (2012).

Щербаков Віктор Вікторович
Народився 29 квітня 1981(1981-04-29) (40 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Діяльність балетмейстер
Відомий завдяки cоліст балету Національного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка
Alma mater

Київське державне хореографічне училище, 1996 Балетна школа імені Дж. Кранко, Штуттгарт, Німеччина, 1998. Академія балету імені Дж. Кранко, Штутгарт, Німеччина, 2000.

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (срібна медаль, диплом з відзнакою), магістр хореографії, балемейстер, викладач, Київ, Україна, 2012.
Вчене звання 2018 - доцент кафедри хореографії (рішення атестаційної комісії Міністерства освіти України від 23.10.2018)
Батько Щербаков Віктор Захарович, 1950 р.н., заслужений юрист України, адвокат
Мати Щербакова Олена Анатоліївна, 1961 р.н., науковець, канд. філол. наук, доцент
Нагороди
Заслужений артист України
Заслужений артист України (2011)

Життєпис

1991—1996 — навчання в Київському державному хореографічному училищі.

1996—2000 — навчання в Штутгартській балетній школі і академії імені Джона Кренко (клас Петра Пестова).

2000—2003 — працює в Штутгарт-опері (Німеччина).

2004—2013 — соліст Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка.

2013 — 2019 доцент кафедри хореографії Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

2019 - професор кафедри хореографії Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

2014—2015 — педагог-репетитор Львівського театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. В цьому театрі В. Щербаков створив такі постановки як сюїта з балету «Легенда про любов» та сюїта з балету «Спляча красуня», а також здобув першу премію на фестивалі хореографів BALET-FEST.[2]

Під час співпраці зі Львівським національним академічним театром опери та балету імені Соломії Крушельницької (2014–2015 рр.) й Українським балетним театром «Прем’єра» («UBT Premiera») за участі студентів кафедри режисури та хореографії факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка й артистів балету Львівської опери (2014–2019) поставив понад 10 балетних вистав: «Білосніжка і сім гномів», «Дон Кіхот», «Жізель», «Кармен-сюїта», «Коппелія», «Корсар», «Лебедине озеро» (для двох колективів), «Легенда про любов» (один акт), «Лускунчик», «Спляча красуня» (для двох колективів), «Шахерезада», а також 15 хореографічних композицій: «Бузок», «Вигнанці», «Все минає», «Дівчинка Джульєтта», «Ой, Юрія», «Орфей та Еврідіка», «Пам’яті Анатолія Шекери», «Перший пролісок», «Скорик. Мелодія», «Цвіте терен» та інші.

Гастролював у Азербайджані, Єгипті, Іспанії, Італії, Македонії, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Португалії, Румунії, США, Франції, Швейцарії та Японії.

Вільно володіє мовами: українською, російською, німецькою, англійською, французькою, польською.

Партії
  • Олексій, царевич ("Распутін")
  • Франц («Коппелія»)
  • Зігфрід, принц («Лебедине Озеро»)
  • Альберт («Жізель»)
  • Еспадо («Дон Кіхот»)
  • Яго і Митець («Перевтілення Шекспіра»)
  • Ромео («Ромео і Джульєтта»)
  • Красс («Спартак»)
  • Юнак ("Болеро)
  • Фархад ("Легенда про любов")
  • Джон ("Грек Зорба")
  • Джеймс ("Сильфіда")
  • Кий, княжич ("Легенда про Борисфена")
  • Королевич ("Білосніжка і сім гномів")
  • Ескамільо ("Кармен-сюїта")
  • Марцеліна ("Весілля Фігаро")
  • Конрад, корсар ("Корсар")
  • Бірбанто ("Корсар")
  • Лукаш ("Лісова пісня")
  • Перелісник ("Лісова пісня")
  • Синій птах ("Спляча красуня")
  • Принц ("Снігова королева")
  • Люсьен ("Пахіта")
  • Океан ("Коник-гробоконик")
  • Лускунчик, принц ("Лускунчик")

Визнання
  • 2011 — Заслужений артист України.
  • 2012 — Лауреат премії імені А. Ф. Шекери[3]

Примітки
  1. Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
  2. Як Едера на колінах просили не «знищувати» Львівський оперний
  3. Оголосили лауреата премії ім. А. Ф. Шекери у галузі хореографічного мистецтва. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.