Щур на підносі

1963 рік. У газеті «Правда» опубліковано фейлетон «Щур на підносі», що висміює формалізм і абстракціонізм в мистецтві. З'ясовується, що це — передрук розповіді Аркадія Аверченка з журналу «Сатирикон» півстолітньої давності.

1913 рік. Прийшовши на виставку «нового мистецтва» відвідувач, побачивши там речі-експонати (примітивна мазня замість картин, скульптури з консервних бляшанок і прикріплений на підносі дохлий щур як «цвях програми») вирішує провчити їх творців. Він знайомиться з двома художниками з цієї виставки, купує ряд їх «творів» і запрошує до себе додому, щоб «ушанувати». При цьому він попереджає, що деякі порядки в його будинку можуть здатися відвідувачам трохи оригінальними; але ті заперечують, що належать до провісників нового мистецтва і незвичайними речами їх не здивуєш. За кадром залишається те, що після виставки він подзвонив до себе додому і попросив вже бувалих там гостей приготуватися до зустрічі.

Вдома з'ясовується, що «вшанування» буде включати в себе вимазування шанованих у варення і посипання їх конфетті, а також частування салатом зі шпалерних квіточок і рубаних зубних щіток, яке треба запивати свинцевою примочкою. Заперечення художників, не готових до подібного, парируватиметься міркуванням «Всякий живе як хоче: ви малюєте п'ятиногих синіх свиней, а тепер моя черга». Рятуються горе-художники тим, що, стоячи на колінах, просять вибачення і обіцяють надалі подібних «творів» не створювати.

• Режисер і сценарист — Андрій Тутишкін
• Оператор — Петро Терпсіхоров
• Композитор — Геннадій Савельєв
• Художник — Тамара Антонова

• Щур на підносі на сайті IMDb (англ.)