Щ-402

Щ-402 — радянський дизель-електричний підводний човен серії X, типу «Щука», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 4 грудня 1934 року на верфі ССЗ № 189, у Ленінграді під будівельним номером 254. 28 червня 1935 року спущений на воду. 4 червня 1936 року введений до складу сил флоту, 29 вересня 1936 року увійшов до складу Балтійського флоту. 28 травня 1937 року човен розпочав перехід Біломорсько-Балтійським каналом разом з однотипними човнами Щ-313, Щ-315, Щ-316 до арктичних портів СРСР. 30 червня 1937 року включений до складу Північного флоту[1].

Щ-402
Схема підводного човна типу «Щука»
Під прапором  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Полярний
Спуск на воду 28 червня 1935 року
Виведений зі складу флоту 4 червня 1936 року
Сучасний статус 21 вересня 1944 року затоплена внаслідок помилкової атаки радянського торпедоносця A-20 «Бостон»
Основні характеристики
Тип корабля Торпедний ДПЧ
Позначення проєкту типу «Щука» серія X
Розробник проєкту ССЗ № 189, Ленінград
Швидкість (надводна) 14 вузлів (24 км/год)
Швидкість (підводна) 8,1 вузол (15 км/год)
Робоча глибина занурення 75 м
Гранична глибина занурення 90 м
Автономність плавания 20 діб
Екіпаж 37
Розміри
Водотоннажність надводна 584 т
Водотоннажність підводна 708 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 58,8 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,0 м
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння		 4 носових та 2 кормові ТА калібру 533-мм (10 торпед)
ППО 2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К
2 зенітні кулемети «Максим»
Щ-402
Район загибелі Щ-402

Історія служби

У лютому 1938 року спільно з підводними човнами Щ-404, Д-3 «Червоногвардієць», есмінцем «Карл Лібкнехт», криголамними пароплавами «Мурман», «Таймир» і судном «Мурманець» брав участь в операції з порятунку радянської науково-дослідницької арктичної станції «Північний полюс».

18-29 квітня 1939 року Щ-402 спільно з підводними човнами Щ-403, Щ-404 і Д-2 «Народоволець» забезпечував безпосадочний політ літака «ЦКБ-30» (який носив власне ім'я «Москва»; прототип бомбардувальника ДБ-3) екіпажу В. К. Коккінакі в Північну Америку за маршрутом Москва — Новгород — Гельсінкі — Тронгейм — Ісландія — мис Фарвель — острів Міскоу.

За час радянсько-фінської війни човен здійснив три патрулювання поблизу норвезьких берегів, ніс дозорну службу біля Фінляндії в Баренцевому морі і на підступах до півострова Рибальський, але в бойових діях участі не брав.

На 22 червня 1941 року ПЧ входив до складу 3-го дивізіону бригади підводних човнів Північного флоту. У роки війни здійснив 15 бойових походів, потопив німецький сторожовий корабель NM01 «Vandale» і каботажний пароплав «Вестеролен» водотоннажністю 682 тонни. Хоча за радянськими даними Щ-402 потопив 12 кораблів і суден противника.

3 квітня 1942 року Щ-402 за бойові подвиги нагороджений орденом Червоного Прапора[2], а 25 липня 1943 року — удостоєний звання гвардійського ПЧ.

21 вересня 1944 року в 6:42 екіпаж літака-торпедоносця A-20 «Бостон» атакував в 5,5 милях на північ від мису Слеттнес біля Ґамвіка в Баренцевому морі невідомий підводний човен, помилково прийнявши його за німецький і всупереч категоричному наказу не атакувати будь-які підводні човни в цих водах. Загинуло 45 членів екіпажу. Щ-402 став останнім підводним човном Північного флоту, який загинув за часи Другої світової війни. Точне місце достеменно досі не встановлено, тому існують інші версії загибелі човна.

Див. також

Примітки
Виноски
    Джерела
    1. «Щ-402»
    2. «О награждении Орденом Красного Знамени эскадренного миноносца «Беспощадный», подводных лодок «М-172», «Щ-402» и «Щ-421»» от 3 апреля 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — 24 апреля (№ 13 (172)). — С. 1.

    Джерела

    Посилання

    Література
    • А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
    • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Щуки». Легенды Советского подводного флота. — М.: Яуза, Эксмо, 2008. — 176 с. — (Арсенал коллекция). — ISBN 978-5-699-25285-5.


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.