Юган Тобіас Сергель
Юган Тобіас Сергель (швед. Johan Tobias Sergel 28 серпня 1740 — 26 лютого 1814) — шведський скульптор і художник, професор Академії Мистецтв, один з визнаних майстрів європейського класицизму .
Юган Тобіас Сергель | |
---|---|
Народився |
28 серпня 1740[1][2][…] Стокгольм, Швеція[3] |
Помер |
26 лютого 1814[4][1][…] (73 роки) парафія Клараd, Швеція[5] |
Поховання | |
Країна | Швеція |
Діяльність | скульптор, художник, автор коміксів |
Відомі учні | Adolf Ulrik Wertmüllerd, Johan Niclas Byströmd і Johan Gustaf Sylvestd |
Знання мов | шведська[4] |
Членство | Шведська королівська академія вільних мистецтв |
Посада | придворний художник |
Батько | Christoffer Sergelld |
Родичі | Birger Sergeld |
Брати, сестри | Anna Brita Sergeld і Maria Sofia Sergelld |
Діти | Gustaf Sergeld |
Нагороди | |
Біографія
Юган Тобіас Сергель народився в Стокгольмі в родині золотошвея Крістофера Сергеля. У віці 26 років він відправився удосконалювати свою майстерність в Париж, а потім в Рим. Вчителями Сергеля стали Ж.-Е.Рен і П.-Ю. Л'Аршевек. Протягом дванадцяти років (1767—1779) Сергель навчався і жив в Європі, перш за все в Італії. Уже в ранніх його роботах «Ахілл і кентавр Хірон» (бл. 1767), «Венера і Анхіс» (бл. 1769—1770) позначилося захоплення новим класичним стилем і намітився розрив з традиціями бароко і рококо. Першою великою самостійною роботою став в 1770 році «Фавн».
Крім створення робіт міфологічного і алегоричного змісту, Сергель займався і прославлянням шведських монархів. Ще в 1772 році він брав участь у роботі свого вчителя Л'Аршевека, який створював велику скульптурну композицію «Аксель Оксеншерна диктує музі Історії список діянь Густава Адольфа», прославляє історичні звершення короля Густава II Адольфа в період його правління (руці Сергеля належать фігури канцлера Оксеншерни і Кліо біля підніжжя пам'ятника). Також ще в Римі він створив першу модель статуї Густава III, пізніше відлиту в бронзі і в 1796 році куплену муніципалітетом Стокгольма (скульптура була встановлена тільки в 1808 році на Шеппсбрукайене). Коли Сергель в 1778 році покинув Рим, він вже був скульптором з європейською популярністю.
У 1779 році за викликом Густава III Сергель повернувся в Стокгольм. По дорозі він зробив «зупинку» в Парижі, де створив скульптуру «Отрідад» (1 779) і був обраний членом Французької Академії живопису і скульптури. Після його повернення на батьківщину король призначив Сергеля придворним скульптором. На замовлення короля їм була створена скульптура «Амур і Психея», а також закінчений пам'ятник Густаву II Адольфу, розпочатий його вчителем Л'Аршевеком. Серед робіт стокгольмського періоду також пам'ятник Декарту, скульптурна група на могилі короля Густава Вази і сцена Воскресіння в стокгольмській церкви Адольфа Фредріка. У 1780 році Сергель отримав звання професора Королівської академії мистецтв, а в 1782 році став кавалером Ордена Вази .
Окрім великих робіт, Сергель також займався і дрібними замовленнями, створивши значну кількість бюстів і портретних медальйонів. Хоча найбільшу популярність Сергель здобув як скульптор, великою популярністю користувалися також і його шаржі і моментальні малюнки зі світського життя Стокгольма (в дусі англійських карикатуристів, таких як Томас Роулендсон). Іноді він складав з декількох таких малюнків послідовні історії, що дозволяє розглядати його творчість як предтечу пізніх коміксів.
Юган Тобіас Сергелт помер 26 лютого 1814 року в Стокгольмі. Нині у шведській столиці є вулиця його імені (Сергельгатан), на його честь також названа площа в центрі Стокгольма.
- Пам'ятник Густаву III в Стокгольмі
- Королева Софія Магдалена, 1783
- Надгробок на могилі Т. Сергеля в церкві Адольфа Фредріка
- Автопортрет Сергеля (1793)
- К.М.Бельман, бл. 1790
- Сергель і К. А. Еренсверд
- Вівтар церкви Адольфа Фредріка
Джерела
- Svenskt biografiskt handlexikon — Stockholm, 1906.
- Nationalencyklopedin (електронне видання).
- Nordisk familjebok. B. 25 — Stockholm, 1917.
Посилання
- Серґель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- Johan Tobias Sergel (Sergell) — 1917.
- Johan Tobias Sergel
- Tyska S:ta Gertruds kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, huvudserie, SE/SSA/0017/C I/2 (1735-1811), bildid: C0056735_00050
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Klara kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0010/F I a/6 (1811-1828), bildid: C0056143_00033
- Gravsten #3970 Tobias Sergell — Шведська асоціація дослідників генеалогії.
- Blankett för Gravstensinventering — Шведська асоціація дослідників генеалогії.
- Mannström O. Sveriges Kyrkor... Stockholms kyrkor ... Adolf Fredriks kyrka — 1924. — С. 31.