Юджин Дебс

Юджин Віктор «Джин» Дебс (англ. Eugene Victor "Gene" Debs; 5 листопада 1855 — 20 жовтня 1926) — американський соціаліст, політичний активіст, профспілковий діяч, один із засновників профспілкової організації Індустріальні робітники світу і п'ятиразовий кандидат від Соціалістичної партії Америки на пост президента Сполучених Штатів[5]. Завдяки своїм балотуванням на пост президента, а також співпраці з робітничими рухами, Дебс став одним із найвідоміших соціалістів, які коли-небудь жили у Сполучених Штатах.

Юджин Дебс
англ. Eugene V. Debs
Прізвисько	Convict Number 9653[1]
Народився	5 листопада 1855(1855-11-05)[2][3][…] Терре-Хот, Індіана, США[4]
Помер	20 жовтня 1926(1926-10-20)[2][3][…] (70 років) Елмгерст ·серцева недостатність
Країна	США
Діяльність	політик, профспілковий діяч, антивоєнний активіст
Знання мов	англійська[2]
Напрямок	робітничий рух у США
Посада	член Палати представників Індіаниd
Партія	Соціалістична партія Америки і Демократична партія США
Конфесія	християни
Брати, сестри	Теодор Дебсd
Автограф
Нагороди	Зал пошани Міністерства праці СШАd (1990)
Медіафайли у Вікісховищі

Дебс народився у місті Терре-Хот, штат Індіана, у сім'ї іммігрантів з французького Ельзасу. У 14 років покинув школу і почав працювати, зокрема працював на залізниці, і незабаром почав громадську і політичну діяльність. На початку своєї політичної кар'єри Дебс був членом Демократичної партії. У 23 роки Дебса обрали міським секретарем (англ. сity clerk) Терре-Хота, а у 1884 році він був обраний членом Генеральної асамблеї штату Індіана і провів там два роки.

Дебс займався проспілковою роботою: спочатку працював із кількома меншими проспілками, зокрема Братством локомотивних кочегарів (Brotherhood of Locomotive Firemen). У 1888 році Дебс очолив свою профспілку у великому десятимісячному страйку проти CB&Q Railroad. Дебс грав важливу роль у заснуванні Американської залізничної профспілки (American Railway Union), однієї з перших американських індустріальних профспілок, та був серед ключових фігур загальнонаціонального залізничного страйку Пульмана, який вважається поворотним моментом для трудового законодавства у США. Після провалу цього страйку Дебс потрапив на шість місяців до в'язниці.

У в'язниці Дебс читав різноманітні праці із соціалістичної теорії, і за шість місяців він став переконаним прихильником міжнародного соціалістичного руху. Він був членом-засновником партії Соціальна демократія Америки (Social Democracy of America; 1897), Соціал-демократичної партії Америки (Social Democratic Party of America; 1898) та Соціалістичної партії Америки.

Дебс балотувався як кандидат у президенти США від соціалістів п'ять разів: у 1900 році (отримав 0.6 % загальнонаціональних голосів), 1904 році (3 %), 1908 році (2.8 %), 1912 році (6 %) і 1920 році (3.4 %); востаннє — перебуваючи у в'язниці. Також балотувався до Конгресу США від свого рідного штату Індіана у 1916 році.

Дебс був відомий за свій ораторський дар. Його промова, критична до участі Сполучених Штатів у Першій світовій війні, призвела до його другого арешту у 1918 році. Він був притягнутий до відповідальності за Законом про підривну діяльність 1918 року (Sedition Act of 1918) і присуджений до 10-річного ув'язнення. Президент Воррен Гардінг скоротив його ув'язнення у грудні 1921 року.

Дебс помер у 1926 році від серцевої недостатності; хвороба була результатом проблем зі здоров'ям, які виникли у нього під час перебування у в'язниці.