Юдіт Германн

Народилася і виросла в Західному Берліні, у середині 1990-х переїхала в Східний Берлін. Займалася журналістикою. У 1997 році отримала стипендію Альфреда Дебліна від Берлінської художньої академії. У 1998 році з'явилася збірка її оповідань «Літній дім, згодом», яка здобула велику популярність і розійшовся більш ніж 100 тисячним накладом. За книжку письменниця отримала премію Хуго Бали, Бременську премію, Премію Кляйста. У 2003 році вийшла друга книга її оповідань «Нічого, крім привидів», у 2009 році — третя, що називається «Еліс». Критики одностайно визнали письменницю голосом покоління. Твори Юдит Герман були перекладені на данську, англійську, французьку, грецьку, ісландську, італійську, японську, латиську, нідерландську, норвезьку, польську, російську, шведську, сербську, словенську, іспанську, чеську, турецьку та українська мови. Низку її творів екранізовано.

• Sommerhaus, später | «Літній дім, згодом» (1998), укр. пер 2004
• Nichts als Gespenster | «Нічого, крім привидів» (2003), укр. пер 2007
• Alice | «Аліса» (2009)
• Daheim (2021)

• «Літній дім, згодом» (Львів: Класика, 2004)
• «Нічого, крім привидів» (Харків: Фоліо, 2007)
• оповідання «Крижана блакить» («Кур'єр Кривбасу», № 218—219, 2008)
• оповідання «Такий кінець» увійшло в антологію «Контакт із Заходом» (Київ: Критика, 2004)
• «Психологічна травма та шлях до видужання» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2015), переклад О. Лизак, О. Наконечної, О. Шлапка.
• «Аліса» (Київ, Темпора, 2013)