Юзеф Максиміліан Оссолінський

Юзеф Каєтан Пйотр Максиміліан Оссолінський гербу Сокира (криптоніми: J. H. O., K. C.; J. M. h. O.; J. M. h. T. O.; J. M. h. z. T. O.; J. M. O.; пол. Józef Kajetan Piotr Maksymilian Ossoliński, 1748, Воля Мелецька 17 березня 1826, Відень) — польський шляхтич, меценат. Засновник Національної бібліотеки імені Оссолінських.

Юзеф Каєтан Пйотр Максиміліан Оссолінський
Józef Kajetan Piotr Maksymilian Ossoliński
Портрет Юзефа Максиміліана Оссолінського (Машковський)
Псевдо J. H. O., K. C.; J. M. h. O.; J. M. h. T. O.; J. M. h. z. T. O.; J. M. O. (криптоніми)
Народився 1748(1748)
Воля Мелецька
Помер 17 березня 1826(1826-03-17)
Відень
Поховання Матцляйндорфський цвинтар
Підданство Австрійська імперія
Національність поляк
Діяльність меценат
Відомий завдяки засновник Національної бібліотеки імені Оссолінських
Alma mater Колегіум нобіліум
Знання мов польська
Членство Варшавське товариство друзів наукd
Рід Оссолінські
Батько Міхал Оссолінський
Мати Анна з Шанявських
Нагороди
Командор Королівського угорського ордена Святого Стефана
Герб

варіант герба Топор

Життєпис

Народився 1748 року в родинному маєтку в с. Воля Мелецька поблизу міста Мелець. Батько — Міхал Оссолінський, чехувський каштелянич, матір — дружина батька Анна з Шанявських, старостянка хенцинська й августівська.

Разом з братом Каєтаном і сестрою Анною спочатку виховувалися й навчалися вдома. Потім навчався в єзуїтському закладі «Колегіум нобіліум», який закінчив 1771 року (одним з його вчителів був Адам Нарушевич).[1]

У 1764—1783 роках був одним із засновників і авторів наукового часопису «Zabawy przyjemne i pożyteczne».[2]

У квітні 1793 року почав постійно мешкати у власному будинку у Відні. Його проавстрійську політичну орієнтацію та приязні стосунки з Ф. М. Тугутом, який став австрійським міністром закордонних справ взяли до уваги польські емігранти, які мешкали в Ляйпцигу та готували повстання. У вересні 1793 року Тадеуш Костюшко повідомив Ю. М. Оссолінського про свої плани.[3]

Близько 1800 року викристалізувався його план створення зі своєї збірки народної фундації для Галичини. У 1817 році: придбав зруйновані приміщення колишнього монастиря сестер ордену кармеліток.[4][5] доручив Єжи Глоговському опрацювати план перебудови приміщення колишнього монастиря сестер ордену кармеліток взутих.[6] 4 червня 1817 року цісар Франц І затвердив «Заснування родинне громадської бібліотеки імені Оссолінських».[4] Після відновлення діяльності Львівського університету став одним із фундаторів у ньому кафедри польської мови та літератури. Австрійський уряд відзначив його діяльність титулом таємного радника та нагородив орденом святого Стефана.[2]

У 1823 році осліп через катаракту.

Помер 17 березня 1826 року у Відні, похований на цвинтарі Матцляйндорфському.[7]

Сім'я

З 1785 року був одружений з донькою вісьліцького каштеляна Міхала Роха Яблоновського Терезою; розлучились 1791 року. Дітей не мали.

Нагороди

Примітки

  1. Jabłońska W. Ossoliński Józef Kajetan Piotr Maksymilian h. Topór (1707—1780)… — S. 416.
  2. Кот С. І. Оссолінський Юзеф-Максиміліан — С. 670—671.
  3. Jabłońska W. Ossoliński Józef Kajetan Piotr Maksymilian h. Topór (1707—1780)… — S. 417.
  4. Jabłońska W. Ossoliński Józef Kajetan Piotr Maksymilian h. Topór (1707—1780)… — S. 418.
  5. Владислава Яблонська вказала, що костел і монастир кармеліток босих
  6. Łoza S. Głogowski Jerzy // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959. — T. VIIІ/2. — Zeszyt 37. — S. 112.
  7. Jabłońska W. Ossoliński Józef Kajetan Piotr Maksymilian h. Topór (1707—1780)… — S. 420.
  8. A Szent István Rend tagjai. archive.is. 5 січня 2013. Процитовано 17 січня 2018.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.