Юрченко Ігор Петрович
Ю́рченко І́гор Петро́вич — солдат, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.
| Юрченко Ігор Петрович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
7 вересня 1979 Любимівка | |
| Смерть |
17 листопада 2014 (35 років) Новоорлівка | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ | Військова розвідка | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Мобілізований 4 серпня 2014-го, до 30-ї бригади мобілізувалися і два молодші його брати. Радіотелеграфіст, 1-ше розвідувальне відділення 3-го взводу 2-ї роти, 54-й окремий розвідувальний батальйон.
17 листопада 2014-го загинув біля спостережного поста поблизу Новоорлівки (Шахтарський район) під час надання допомоги та евакуації поранених: на вибухівці підірвався «Урал-169» навчального центру. Вояки вирушили на поміч екіпажу, Ігор наразився на вибуховий пристрій, зазнав численних поранень, несумісних з життям. Помер на руках у брата — військовика того ж батальйону.
Без Ігоря залишились дружина та 9-річна донька.
Похований в Народичах 20 листопада.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
- 2015 року провулок Медиків у Попільні перейменовано на провулок Ігоря Юрченка
Джерела
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Юрченко Ігор Петрович
- У Житомирській області поховали бійця 30-ї бригади, який помер від поранень на руках у брата
- невідомий вибуховий пристрій підступно забрав життя відважного розвідника[недоступне посилання]
- Попільнянська РДА