54-й окремий розвідувальний батальйон (Україна)

54 окремий розвідувальний батальйон імені Михайла Тиші Сухопутних військ Збройних Сил України (54 ОРБ, в/ч А2076) — формування військової розвідки України. Входить до складу Сухопутних військ Збройних Сил України.

54 окремий розвідувальний батальйон імені Михайла Тиші
Нарукавний знак батальйону
На службі з 1992
Країна  Україна
Вид Сухопутні війська
Роль Військова розвідка
Гарнізон/Штаб  Житомирська область
Новоград-Волинський
Гасло «За життя на смерть»
Війни/битви

Російська збройна агресія проти України

Історія формування

У 1992 році 54-й окремий гвардійський розвідувальний Прутсько-Померанський батальйон ЗС СРСР був перепідпорядкований Міністру оборони України. Особовий склад частини присягнув на вірність Українському народові, брав участь у багатьох навчаннях, отримував високі оцінки керівництва.

Починаючи з 1992 року, особовий склад батальйону бере активну участь у миротворчих операціях, до яких залучаються Збройні Сили України. Географія участі представників 54-го батальйону в миротворчих операціях охоплює Балкани, Африку та Близький Схід.

23 серпня 2021 року, відповідно до Указу Президента України №419/2021 від 23 серпня 2021 року, з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань, високі показники в бойовій підготовці, з нагоди 30-ї річниці незалежності України, батальйону було присвоєно почесне найменування «імені Михайла Тиші»[1].

Склад батальйону на початок 2014 року
  • штаб;
  • 1 розвідувальна рота;
  • 2 розвідувальна рота;
  • рота глибинної розвідки;
  • взвод технічних засобів розвідки;
  • розвідувальний взвод нагляду;
  • взвод зв'язку;
  • ремонтний взвод;
  • взвод матеріального забезпечення;
  • фінансово-економічна служба.

Участь у АТО (з 2014 р.)

Загиблі під час АТО та ООС
Прізвище, Ім'я та по-батьковіВійськове званняДата загибеліОписання
Поліщук Юрій ВасильовичПрапорщик20 травня 2014 р.Загинув внаслідок отриманої травми
Юрченко Ігор ПетровичСолдат17 листопада 2014 рЗагинув під час надання допомоги та евакуації поранених поблизу населеного пункту Новоорловка Шахтарського району Донецької області.
Кіріс Василь ВасильовичСолдат10 грудня 2014 рЗагинув у вогневому бою з противником поблизу населеного пункту Кам'янка Дебальцевського району Донецької області.
Свищ Сергій СергійовичСтарший лейтенант25 січня 2015 р.Загинув у бою на опорному пункті «Валера» (висота 307,5) поблизу села Санжарівка (Донецька область) в районі Дебальцеве.
Венгер Олександр АнатолійовичСтаршина25 січня 2015 р.Загинув у бою на опорному пункті «Валера» (висота 307,5) поблизу села Санжарівка (Донецька область) в районі Дебальцеве.
Гринчук Юрій ПетровичСтаршина14 липня 2015 р.Загинув під час мінометного обстрілу опорного пункту біля смт. Луганське Донецької області.
Трофимчук Валерій ВасильовичСолдат4 серпня 2015 р.Загинув в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Южна» поблизу смт. Ленінське.
Левін Костянтин Владиславовичмолодший сержант13 квітня 2016Бої під Горлівкою.
Жордочкін Вадим Вікентійовичстарший солдат18 квітня 2016загинув під час виконання службових обов'язків поблизу села Широкине (Волноваський район)[2]
Неніца Анатолій Валерійовичсолдат10 жовтня 2016Бої за Широкине.
Бабівський Руслан Геннадійовичсолдат28 жовтня 2016Бої за Широкине.
Волков Юрій Васильовичсолдат28 жовтня 2016Бої за Широкине.
Бабков Віталій Ігоровичсолдат10 липня 2017підрив на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі смт. Станиця Луганська[3].
Бєляєв Іван Олександровичстарший солдат1 вересня 2018Бої на Світлодарській дузі.
Атаманенко Олександрлейтенантлистопад 2019[4].
Кузьменко Дмитро Павловичсержант13 травня 2020поблизу Краматорська.
Пекур Олександр Валентиновичстарший солдат12 березня 2021 рокупоблизу Мар'їнки[5]

Примітки
  1. Указ Президента України №419/2021 "Про присвоєння почесного найменування 54 окремому розвідувальному батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України"
  2. Книга пам'яті
  3. Книга пам'яті
  4. У Новограді-Волинському поховали загиблого бійця 30-ї бригади Олександра Атаманенка
  5. Від кулі снайпера під Мар’їнкою загинув Олександр Пекур із Київщини. https://novynarnia.com/. Процитовано 24 травня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.