Юстиніан II
Юстиніан II (грец. Ἰουστινιανός Β΄; близько 668/669 — 711, Даматрис у Віфінії) — імператор Візантії з 685 по 695 та 705 — 711 роки. Носив також прізвисько Рінотмет (грец. ῾Ρινότμητος) — через відрізаний ніс. Син Костянтина IV.
| Юстиніан II | |
|---|---|
| грец. Ἰουστινιανός Β΄ | |
 Юстиніан II Солідус із зображенням Юстиніана ІІ. | |
| Імператор | |
| Початок правління: | 685 |
| Кінець правління: | 711 |
|
| |
| Попередник: | Костянтин IV |
| Наступник: | Леонтій |
|
| |
| Дата народження: | 668 |
| Місце народження: | Константинополь |
| Країна: | Східної Римської імперії |
| Дата смерті: | 711 |
| Місце смерті: | Сіноп |
| Діти: | Анастасія, Тиберій |
| Батько: | Костянтин IV |
| Мати: | Анастасія |
Початок імператорства
Юстиніан був старшим сином Костянтина IV. У 685 році Костянтин IV помер, і Юстиніан вступив на престол шістнадцятирічним юнаком. Одружився з Євдокією та мав з нею одну дочку.
689 і 690 років Юстиніан вів війну з болгарами, які незадовго до того утвердилися на Дунаї. 692 року Юстиніан II порушив мир з арабами, але був розбитий військами Абд-Альмаліка в Кілікії. Поразка була наслідком зради частини приведених ним з собою слов'ян. Тоді Юстиніан звелів перебити поблизу Нікомедії і тих слов'ян, які залишилися вірними йому. Результатом поразки була втрата південній Вірменії. Великою подією в церковному житті було скликання Юстиніаном собору, так званого «п'ято-шостого» або Трулльського (692). Постанови Трулльського собору не були визнані папою Сергієм І.
Внутрішня політика і усунення з трону
Юстиніан спробував провести податкову реформу, оскільки державна скарбниця не була наповнена. Реформа не була популярна, викликала ненависть у широких прошарків суспільства і супроводжувалась зловживаннями. У 695 році його противникам вдалося спричинити заворушення населення. Юстиніана зловили. Йому відрізали носа (і тому надалі він мав прізвисько Рінотмет) і вислали до Херсонесу в Криму. Непопулярністю Юстиніана II скористався полководець Леонтій. 695 року він утік з в'язниці, куди був ув'язнений за наказом імператора, і тепер захопив владу. Якийсь час опісля Леонтія також було скинуто, і престол зайняв Тиберій III. У цей час Юстиніан II, утікши зі своїх володінь у Фанагорії (Таманський півострів) спочатку до хазарів, де каган дав йому за дружину свою дочку Феодору. Потім піщов до болгар, та з'явився вже у 705 році перед Константинополем з військом із болгар, на чолі з ханом Тервелом.
Другий період правління
Юстиніан II захопив столицю і знову зайняв престол, жорстоко помстився своїм супротивникам. Тервела оголосив Цезаром, створивши тим прецедент в історії. Юстиніан послав у Крим військо, яке повинно було покарати Херсонес за те, що він не надав підтримки імператору під час його заслання. Місто проголосило імператором Філіппіка Вардана у той час, як Юстиніан II збирав загони в Малій Азії. Послані війська приєдналися до Філіппіка і він опанував Константинополем, убив Юстиніанового сина. Наступні спроби перемогти не принесли успіху. Юстиніана залишили інші прихильники, і Філіппік Вардан захопив залишеного військом імператора та вбив його у 711 році, відрізавши голову. Голову послали у Рим та Равенну.
Одним з наслідків цих подій стала відміна звичаю відрізати носи у претендентів на трон, тому що і вони могли мати імператорську владу, як показав прецедент із Юстиніаном II.
Див. також
Джерела
- R. Scott Moore: Біографія Юстиніана II у De Imperatoribus Romanis (англ.)
Література
- Є. В. Синиця. Юстиніан II Ріномет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 709. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Посилання
- Народження ісламської нумізматики почалося з «монетної війни» // Umma Inform, 13.07.2012[недоступне посилання з червня 2019]