Костянтин IV

Костянти́н IV (лат. Flavius Constantinus, грец. Κωνσταντίνος Δ′; близько 650 685) імператор Візантії з 668 по 685 роки. Йому часто приписують ім'я Погонатос (грец. Πωγωνάτος) — «бородатий», насправді відноситься до його батька Константа II.

Костянтин IV
грец. Κώνστας
Костянтин IV
Імператор Костянтин IV дарує привілеї Равеннській церкві (мозаїка базиліки Сант-Аполлінаре-ін-Класі) .
Імператор
Початок правління: 668
Кінець правління: 685

Попередник: Констант II, узурпатор Мецетій
Наступник: Юстиніан II

Дата народження: 650(0650)
Місце народження: Константинополь
Країна: Східної Римської імперії
Дата смерті: 685(0685)
Місце смерті: Константинополь
Діти: Юстиніан II, Геракліус
Батько: Констант II
Мати: Фауста Аршакуні

Походження

Костянтин IV був старшим сином Константа II. Він залишився у Константинополі після від'їзду батька до Італії, та перенесення його резиденції в Сиракузи, незважаючи на всі прохання батька. Констант II був убитий в Сиракузах у 668 році.

Правління

По тому Костянтина IV проголошено імператором. Жителі Сиракуз проте обрали імператором вірменина Мецетія, який закликав сарацинів на допомогу. Але Костянтин швидко придушив заколот і покарав його ватажків, вирушивши на чолі флоту до Сицилії. Потім проти Костянтина виступили його брати Тиверій та Іраклій, які також мали титули Августів. Спираючись на азійські легіони, вони зажадали розділити з ним владу, посилаючись на приклад Святої Трійці. Але Костянтин наказав стратити представників легіонів, що принесли йому цю вимогу. Цим він настрашив заколотників та привів їх до покори. Братів же простив і звільнив від покарання. Коли вони у 682 році спробували ще раз провести замах на нього, він наказав відрізати їм носи (фізична потворність позбавляла право на престол) і позбавив їх титулу Августа.

Солідус з зображенням Констянтина IV та його братів (до 681)

На його рахунку багаторічна війна з Арабським халіфатом. У 678 році араби обложили Константинополь і столицю врятував тільки грецький вогонь, яким було знищено флот арабів. Костянтин уклав мир з халіфом Муавією. Межі імперії залишилися незмінними. У 679 році Костянтин IV не зміг запобігти просуванню болгар під проводом хана Аспаруха в Мезію, тому мусив признати болгарське царство. У 680–681 роках воював знову з болгарами, які пройшли до Македонії під керівництвом хана Кувера, перейшовши Дунай після розпаду Великої Булгарії. Зазнав невдачі та визнав створення нового Болгарської держави, яке зайняло і деяку частину фракійських земель імперії.

У церковних справах примирився з папою римським та скликав 6-й Вселенський собор (III Константинопольський) у 680–681, що підтвердив засудження монофелітів, прийняте на Халкідонському соборі (після арабського нашестя більшість монофелітів залишилося на окупованих арабами землях).

Імператор помер молодим від дизентерії, у віці 33 років, встигнувши оголосити свого сина Юстиніана II співправителем та спадкоємцем.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.