Юхан Лійв

Юхан Лійв (ест. Juhan Liiv), по народженню Йоханнес Лійв (ест. Johannes Liiv) (30 квітня 1864 — 1 грудня 1913) — естонський поет, прозаїк, попередник естонського критичного реалізму.

Юхан Лійв
Народився 30 квітня 1864(1864-04-30)[1][2][…]
Алатсківі, Алатсківі, Тартумаа, Естонія[1]
Помер 1 грудня 1913(1913-12-01)[1][2][…] (49 років)
Кооза, Вара (волость), Тартумаа, Естонія
·пневмонія
Поховання Алатсківі[3]
Країна  Російська імперія
Національність естонці
Діяльність поет, журналіст, письменник, педагог
Мова творів естонська[2]
Magnum opus Poemsd
 Юхан Лійв у Вікісховищі

Біографія
Могила Юхана Лійва на цвинтар Алатскиви[4]

Лійв народився у багатодітній селянській сім'ї, тому і не зміг отримати серйозної освіти і був самоучкою. Навчався в школі села Кодавере[5].

Творчість

Творчість Юхана Лійва можна розділити на два періоди: до 1893-го року і наступний період його життя, коли Лійва наздогнала душевна хвороба.

Поезія

Юхан Лійва увійшов в поезію у 80-х роках 19 — го століття. Його вірші відзначалися щирістю, безпосередністю, емоційністю. У результаті хвороби в поезії Юхана з`явилося трагічне світобачення, різкі контрасти і дисонанси. Це спонукало Фридеберта Тугласа сказати, що Лійв не склав, а вистраждав свої вірші. Та й сам Лійв уподобляв свою поезію птаху з хворим крилом. Основні теми його поезії: самотність, гірка доля батьківщини - аналогічна гіркій участі самого поета. У його віршах майже постійно панує осінь, бляклі туманні барви, тіні, сумний настрій. Перший збірник Лійва — «Стихи» (эст. "Luuletused"), котрий налічував всього 45 віршів — з'явився тільки в 1909 році завдяки національній естонській організації «Ноор-Ээсти» (эст. Noor-Eesti, «Молодая Естонія»). Його 4-те видання у 1926 році складалося з 297 творів.

Проза

У 1888 році Лійв почав писати прозу. Спочатку це були замальовки, картинки міського і сільського побуту. Найбільш значущим його твором у прозі є повість «Завіса» (эст. "Vari", 1894), котра вийшла з підзаголовком «повість з недавнього минулого». Це - з одного боку, реалістичне зображення сільського побуту 1830-50-х років, а з другого боку є словом на захист селян, здатних, як герой повісті Віллу, розуміти природу, філософію, поезію і, у той самий час бути залежними від поміщиків. Герой повісті Віллу божеволіє після несправедливої кари, але фінал повісті романтично змальований: поміщик кається і стає іншою людиною. У повісті сильний романтичний і просвітницький початок, також символічна її назва: «Завіса» лісу відділяє Віллу від можливості бачити озеро, уособлює для нього простір і волю, завіса душевної хвороби запаморочує розум Віллу, завіса несправедливості заважає селянам жити повним життям. Ця повість Лійва довгий час була однією з найпопулярніших в естонській літературі. Великою схожістю із «Завісою» є і друга повість Юхана «Зозуля з Кякимяе» (1893 р.). Сільській тематиці присвячений і останній його твір великого обсягу «Дочка колдуна» (1895). Вийшло ще два збірника прози Лійва: «З глибини життя» (1909 р.) і «О себе и о других» (1921 р.). Проте в естонській літературі Лійв залишився передусім відомий як ліричний поет.

Цікаві факти
  • В центрі міста Тарту є маленька вулиця імені Юхана Лійва. На ній розташований непримітний камінь з барельєфним профілем письменника.

Джерело
  • «Кто есть Кто в культуре Эстонии», склад і підготовка тексту «Авенариус» 1996 г.
  • Винкель А., Життя і творчість Юхана Лійва, у збірнику: Об эстонской литературе, Тал., 1956;
  • Tuglas Fr., Juhan Liiv, Tallinn, 1958; Vinkel A., Juhan Liiv, Tallinn, 1964.

Посилання
  • Стаття Інституту Балтійський Досліджень.
  • Велика радянська енциклопедія : [у 30 т.] / гл. ред. А. МА. Прохоров. — 3-загині изд. — МА. : Радянська енциклопедія, 1969—1978.
  • Вірші «Пустошь», «Хвилі»
  • На Пейпусе

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119498723 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. https://register.muinas.ee/public.php?menuID=monument&action=view&id=4224
  4. Надпись на могильном памятнике — стихотворение Юхана Лійва «Если земля твоя ещё надолго покрыта тьмой» (ест. "Kui tume veel kauaks ka sinu maa").
  5. Kodavere küla. eestigiid.ee.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.