Юхвід Леонід Аронович
| Леонід Аронович Юхвід | ||||
|---|---|---|---|---|
 Леонід Юхвід у 1950-ті. | ||||
| Народився |
22 квітня (5 травня) 1909 смт. Гуляйполе, Запорізька область | |||
| Помер |
5 вересня 1968 (59 років) м. Харків, УРСР | |||
| Поховання | Міське кладовище № 2 (Харків) | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | поет, прозаїк, сценарист | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | повість, п'єса, сценарій | |||
| Magnum opus | Весілля в Малинівці (оперета) | |||
| Партія | КПРС | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Ю́хвід Леоні́д Аро́нович (* 22 квітня (5 травня) 1909, Гуляйполе, тепер Запорізької області — † 5 вересня 1968, м. Харків) — український письменник, сценарист. Автор кількох повістей та п'єс, сценарію художнього фільму за своєю п'єсою «Весілля в Малинівці».
Біографія
Народився в родині юриста. За фахом — робітник друкарні, освіту здобув заочно.
З 1929 по 1933 рік працював у редакції криворізької газети «Червоний гірник», в якій до того друкував перші оповідання й вірші; з 1933 року — на літературній роботі в Харкові.
З 1936 задля Першої державної української музичної комедії разом з М. Авахом написав лібрето: «Сорочинський ярмарок», «Весілля в Малинівці», «Майська ніч».
Учасник Німецько-радянської війни. На початку війни був редактором радіостанції «Дніпро», потім служив кореспондентом у фронтових газетах. Нагороджений орденом Вітчізняної війни 2-го ст., медалями.
Першу збірку оповідань «На життя» видав у 1931 році. Наступні видання: повість «Вибух» (1932), п'єси «Весілля в Малинівці» (1937), «Ніч у червні» (1941), «Чудовий край» (1946), повість: «Мишко Конюшенко» (1946), п'єса «Блакитна фортеця» (1949), збірки п'єс «Комедії» (1954) та «Маленькі комедії» (1958), п'єси «До побачення в травні» (1964), «Вояка» (1953), «Оля» (1967) та ін.
На основі п'єси Леоніда Юхвіда «Весілля в Малинівці» у 1938 році в Київському театрі оперети було створено однойменну оперету. Її автор — головний диригент театру композитор Олексій Рябов, у творчому доробку якого загалом понад 20 оперет і музичних комедій.
Практично одночасно, у 1937–1938 роках, з'явилася і російськомовна версія оперети композитора Бориса Александрова на основі лібретто Леоніда Юхвіда та Віктора Ліпота.
У 1967 році на кіностудії Ленфільм режисером Андрієм Тутишкіним російську версію оперети було екранізовано. Цей фільм став лідером прокату 1967 року.
А серед лідерів прокату фільмів радянських часів (1940—1989 років) музична комедія «Весілля в Малинівці» посідає почесне 5 місце — 74,6 млн глядачів.
Помер Леонід Аронович Юхвід у м. Харкові. Поховано письменника на міському кладовищі № 12[1].
Примітки
- Леонід Юхвід — Бібліотечні видання: WEB-проект Харківської ОУНБ. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 16 червня 2016.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Джерела
- Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник / Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська.— К.: Рад. письменник, 1988.—719 с.
- Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник / Упорядник Олег Килимник.— К.: Рад. письменник, 1960.—579 с.