Ядвіґа Софія Шведська

Ядвіґа Софія народилась 26 червня 1681 року в столиці Шведського королівства — Стокгольмі. Вона була первістком в родині короля Карла XI та його дружини Ульріки Елеонори Данської. Згодом в сім'ї народилося ще шестеро дітей, з яких вижили лише двоє: Карл та Ульріка Елеонора.

Після смерті матері у 1693 році, Ядвіґа Софія з братом та сестрою перейшла під опіку бабусі, королеви Ядвіґи Елеонори. Вони виховувалися в дусі антиданських поглядів бабусі.

Фрідріх IV

Сімнадцятирічна Ядвіґа була пошлюблена із своїм кузеном з батьківського боку, Фрідріхом, що був правлячим герцогом Гольштейн-Готторпським. Весілля відбулося 12 травня 1698 року у палаці Карлберг. Сучасники описували принцесу як красуню, що цікавилася модою. Вона також близько товаришувала із своїм братом Карлом. Не раз хотіла відвідати брата у його військових таборах, але він ніколи не давав на те згоди.

Її шлюб укладено для зміцнення традиційного союзу з Гольштейн-Готторпом проти Данії. Карл мав оженитися з сестрою Фрідріха, але відмовився. Сама Ядвіґа теж не хотіла виходити заміж за Фрідріха. Їхнє подружнє життя виявилося нещасливим, головно через численні подружні зради, яких допускався чоловік.

У 1699 році вона відвідала Готторп і залишалася там близько року. В 1700-му знов повернулася до Швеції і 30 квітня 1700 року у Стокгольмі народила сина:

• Карл Фрідріх (1700—1739) — герцог Шлезвіг-Гольштейн-Готторпський, одружений з великою княжною Анною Петрівною, донькою імператора Петра I, мав єдиного сина, що став російським імператором Петром III.

Основним місцем проживання герцогині став Карлберг.

У 1702 Фрідріх загинув під час бойових дій Північної війни. Ядвіґа стала регенткою при малолітньому сині. Тим не менш, більшу частину часу вона проводила у Швеції, рідко відвідуючи маєтки чоловіка. Повсякденні справи герцогства вона передала у відання свого діверя, Крістіана Августа. Справи ж, що мали державне значення вирішувалися лише за її участі.

Замок Карлберг

Після смерті чоловіка вона стала об'єктом планів щодо організації нового політичного шлюбу. Серед претендентів на її руку називався і спадкоємець британського престолу, принц Ганноверський Георг. Але Ядвіґа Софія відмовилася брати новий шлюб за домовленістю. Тоді вона мала стосунки з молодим шведським дворянином Улофом Гілленборгом. Ця ніжна дружба була відома всім придворним і не приховувалася, хоча її й не схвалювала бабуся герцогині Ядвіґа Елеонора Гольштейн-Готторпська.

У Швеції герцогиня намагалася вибороти батьківський трон для свого сина, оскільки була старшою донькою і другою в черзі престолонаслідування, а її брат Карл XII не мав нащадків. «Гольштейнська партія», очолювана нею, домінувала при дворі аж до смерті Ядвіґи Софії у 1708 році.

Померла Ядвіґа Софія 22 грудня 1708 у двадцять сім років. Брат Карл, що провів близько половини свого життя за межами країни у військових походах, весь час вів із сестрою тривале листування й був дуже засмучений, дізнавшись про її смерть. Тіло Ядвіґи Софії сім років лежало непохованим у Ріддаргольменській церкві, бо придворні вичікували на те, як розпорядиться влаштувати похорон Карл ХІІ, який після 14-річної відсутності повернувся до Швеції 13 грудня 1715 року. Ядвіґу Софію поховали у 1716 році разом із її бабусею Ядвіґою Елеонорою Гольштейн-Готторпською, що померла 24 листопада 1715 року.

Після смерті Карла у 1718 році трон перейшов його сестрі Ульріці Елеонорі, а згодом — її чоловіку Фрідріху Гессен-Кассельському.

• Paul Meijer Granqvist in Carl X Gustaf "den förste pfalzaren" Askerbergs, Stockholm 1910 p. 140
• Wilhelmina Stålberg: Anteqningar om Svenska kvinnor.