Ядерна аварія
Ядерна аварія (англ. nuclear accident) — аварія, пов'язана з пошкодженням тепловиділяючих елементів (ТВЕЛ), яке перевищує встановлені межі безпечної експлуатації, яка викликана ядерно-фізичними процесами внаслідок:
- порушення контролю і управління ланцюговою реакцією поділу в активній зоні;
- утворення критичної маси під час перевантаження, транспортування і зберігання ТВЕЛів;
- порушення тепловідведення від ТВЕЛів.[1];[2]
Українське законодавство також надає більш широке визначення. Ядерна аварія — аварія, пов'язана з виходом іонізуючого випромінювання за встановлені межі безпечної експлуатації внаслідок виникнення самопідтримувальної ланцюгової реакції поділу та викликана пошкодженням обладнання з ядерними матеріалами (готової продукції) і/або ядерно-фізичними процесами внаслідок утворення критичної маси під час виготовлення ядерного палива, транспортування і зберігання ядерних матеріалів та готової продукції.[3]
Ядерну аварію класифікують за рівнем не менш, ніж 4 за класифікацією Міжнародної шкали ядерних подій.
Ядерна аварія є одним з видів радіаційної аварії.
Приклади ядерних аварій
В сучасній історії є приклади ядерних аварій, зокрема:
- Аварія на АЕС Чолк-Рівер (Chalk River), Канада, 12.12.1952;
- Аварія реактора EBR-1, Айдахо, США, 29.11.1955;
- Аварія у Віндскейлі (Windscale), Велика Британія, 10.10.1957;
- Аварія на АЕС «Сен Лоран" (Saint-Laurent), Франція, 17.10.1969;
- Аварія на АЕС Трі-Майл-Айленд (Three Mile Island), Пенсильванія, США, 28.03.1979;
- Аварія на Чорнобильській АЕС, СРСР, 26.04.1986;
- Авария в Токаймура (Tokaimura), Японія, 30.09.1999;
- Аварія на Фукусімській АЕС (Fukushima), Японія, 11.03.2011;
- Аварія на підводному човні К 27, СРСР, 17.10.1969тощо.
В атомній промисловості світу відбулися не менш 22 ядерних аварій з виникненням ланцюгової реакції, що само підтримувалася, в результаті яких мали місце 9 смертельних випадків. Авторитетний аналіз констатує:
- Жодна з аварій не призвела до значних (масштабних) радіаційних наслідків ані для людей, ані для екології за межами території ядерної установки. Це підтверджує твердження, що наслідки аварії для персоналу і екології території аварії за критичністю подібні хімічним вибухам, тобто це проблема безпеки окремих робітників.
- Жодну з аварій неможливо приписати виключно відмовам обладнання.
- Жодну з аварій неможливо пояснити помилковими розрахунками, що було проведено аналітиками – фахівцями з критичності.
- Багато з аварій відбулося під час нестандартних операцій. Однак, число аварій є малим, щоб надавати однозначні висновки.
- Адміністративні фактори, а не масштаби аварії, як правило, визначали тривалість часу після аварії, протягом якого установка не працювала.
- Не спостерігалося жодних нових фізичних явищ. Всі аварії можуть бути пояснені на основі наявних в сучасності знань.
- Ряд констатацій – відносно причин аварій, фізичних явищ, що спостерігалися – дійсний для всіх випадків аварій.
В основі деяких ядерних аварій були суттєві порушення правил техніки безпеки і чинних інструкцій. [4]
Див. також
Примітки
- Загальні положення безпеки атомних станцій, затверджені Наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19.11.2007 № 162
- Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій, затверджене Наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 01.12.2004 № 184 (у редакції наказу Державної інспекції ядерного регулювання України від 20.04.2011 № 39)
- Загальні положення безпеки об'єкта по виробництву ядерного палива, затверджені Наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 06.09.2010 № 112
- Обзор ядерных аварий с возникновением СЦР. Четвертое издание, Публикация LA-13638-TR, Лос-Аламосская Национальная лаборатория, Лос-Аламос, Нью-Мексико, 2003, 210 с.
Посилання
- Ю. М. Крупка. Ядерна аварія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Большов Л.А., Арутюнян Р.В., Линге И.И., Абалкина И.Л. Ядерные аварии: последствия для человека, общества и энергетики // Радиационная гигиена. – 2016. – Т. 9, № 3. – С. 43–52.
- Иойрыш, А. И., Фатьянов, А. А. Международнoе право и атомная энергия / А.И. Иойрыш, А.А. Фатьянов // Пространство и Время. — 2014. — № 3(17). — С. 231—240.
- Офіційний сайт Всесвітньої ядерної асоціації
- сайт МАГАТЕ