Язичок (анатомія)

Язичок, або піднебінний язичок (лат. uvula) — невеликий конічний відросток заднього краю м'якого піднебіння, що складається зі сполучної тканини. У людини і деяких інших приматів розташовується над коренем язика. Язичок має свої м'язові волокна і покритий слизовою оболонкою.

Язичок
Язичок у ротовій порожнині людини
Деталі
Ідентифікатори
Латина uvula palatina
MeSH D014609
TA98 A05.2.01.004
TA2 2781
FMA 55022[1]
Анатомічна термінологія

Функція

Язичок грає найважливішу роль у формуванні звуків мови, зокрема, увулярних приголосних, артикульованих шляхом ударів піднебінного язичка по задній стінці носоглотки. Особливість мови, що виявляється в заміні нормативного альвеолярного звука [r] на увулярний [ʁ], [ɣ] або навіть гортанну змичку [ʔ], називається «ротацизмом».

Патології

Запалення піднебінного язичка називається увуліт (лат. uvulitis)[2]. У деяких людей спостерігаються деякі аномалії розвитку язичка, наприклад, подвоєння (лат. bifid uvula) або розщеплення. У людей з ВПЛ на піднебінному язичку можуть з'явитися конусоподібні відростки, пов'язані з його безпосереднім інфікуванням шляхом мікропошкодження (наприклад після ангіни або застуди)[3].

Див. також

Примітки
  1. Foundational Model of Anatomy
  2. Ten Cate's Oral Histology, Nanci, Elsevier, 2007, с. 321
  3. eMedicine Definition.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.