Якби зострілися ми знову
«Якби зострілися ми знову» — вірш Тараса Шевченка, написаний орієнтовно в кінці вересня — у грудні 1848 під час зимівлі Аральської описової експедиції 1848—1849 на острові Косарал.
Автографи в «Малій книжці» та «Більшій книжці». Першодрук у виданні «Кобзар» 1867, сторінка 468.
Хоча у тексті не названо особу, до якої звертається ліричний герой, однак зв'язок цього вірша зі створеним безпосередньо перед ним віршем «Г. З.» свідчать, що йдеться про Ганну Закревську — потаємну любов Шевченка, дружину поміщика Платона Закревського.
Текст
Якби зострілися ми знову,
Чи ти злякалася б, чи ні?
Якеє тихеє ти слово
Тойді б промовила мені?
Ніякого. І не пізнала б.
А може б, потім нагадала,
Сказавши: снилося дурній.
А я зрадів би, моє диво!
Моя ти доле чорнобрива!
Якби побачив, нагадав
Веселеє та молодеє
Колишнє лишенько лихеє.
Я заридав би, заридав!
І помоливсь, що не правдивим,
А сном лукавим розійшлось,
Слізьми-водою розлилось
Колишнєє святеє диво! [1]
Пісні
Пісня «Якби зустрілися ми знову» увійшла до альбому «Свобода», який у 2014 записав київський рок-гурт SWEETLO.[2]
Романс на музику Олександра Ткаченка виконує Народна артистка України Світлани Мирводи.[3]
Примітки
- Тарас Шевченко. Якби зострілися ми знову. litopys.org.ua. // Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 100; 610-611.
- SWEETLO - 9. Якби зустрілися ми знову - YouTube. youtube. 31 жовт. 2016.
- Світлана Мирвода: Якби зустрілися ми знову... YouTube. 3 жовтня 2016.
Література
- Ненадкевич Є. О. З творчої лабораторії Т. Г. Шевченка: Редакційна робота над творами 1847-1850 рр. Київ, 1959
- Івакін Ю. О. Поезія Шевченка періоду заслання. Київ, 1984
- Ніна Чамата. Якби зострілися ми знов // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. — Т. 6: Т—Я / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка; редкол.: М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. — К., 2015, сторінки 1074-1075.