Якибчук Тетяна Михайлівна

Народилася 21 листопада 1968 року в Сімферополі з діагнозом дитячий церебральний параліч. До семи років жила в дитячому будинку. У дитинстві її двічі удочеряли через фінансові причини, однак потім повертали в дитбудинок. Після дитячого будинку навчалася в інтернаті і швейному училищі. Працювала на швейній фабриці. Закінчила Харківський інститут соціального прогресу[4][5].

У 1996 році через запалення спинного мозку її тіло повністю паралізувало[5]. Для реабілітації займалася плаванням, проте в 1997 році їй запропонували зайнятися метанням дисків. З 1997 року її тренером з легкої атлетики є Марина Володимирівна Воєводська і Віктор Милентійович Лис[4][6].

У 2003 року почала виступати на міжнародних змаганнях. Першим її закордонним турніром став чемпіонат Європи з легкої атлетики для людей з ураженням опорно-рухового апарату в Нідерландах, де вона завоювала три срібні нагороди[7].

На Паралімпійських іграх 2004 року в Афінах завоювала срібло. За цю медаль влада Криму подарували їй телевізор, мобільний телефон і машину марки «Таврія»[5]. Після цього брала участь у Всесвітніх іграх 2005 року уражених ДЦП з легкої атлетики, які проходили в США. На турнірі завоювала дві золоті медалі і встановила світовий рекорд у штовханні ядра. На чемпіонаті Європи 2006 року з легкої атлетики в Нідерландах стала тричі золотою медалісткою[7]. Перебуваючи в Нідерландах, Тетяна Якибчук впала з коляски, а проведена томографія виявила пухлину головного мозку. У Криму їй була зроблена операція, після якої вона через три місяці почала готуватися до Паралімпійських ігор 2008 року[4].

У 2007 році брала участь в чемпіонаті світу з легкої атлетики в Фінляндії, де посіла друге місце[7]. У березні 2008 року на чемпіонаті України з легкої атлетики серед інвалідів Якибчук посіла друге місце[8] . На Паралімпіаді 2008 року в Пекіні завоювала золото в метанні диска (клас F32-34 / 51-53)[9] . Після перемоги в Китаї представники влади Криму і Сімферополя пообіцяли вручити спортсменці нову квартиру[10]. Якибчук отримала українську нагороду «Герої спортивного року-2008» в номінації «Сильні духом»[11].

У 2012 році брала участь в чемпіонаті Європи з легкої атлетики в Словаччині і завоювала золоту медаль[7] . Також Якибчук стала переможцем чемпионата Европы в толкании ядра , що пройшов у Стадсканалі. Переможний результат у штовханні ядра — 5,63 метрів. Також, Якибчук посіла шосте місце в метанні списа (10,93 метра)[12] . Напередодні міжнародного жіночого дня в 2012 році голова Ради міністрів Криму Анатолій Могильов вручив Якибчук іменні наручні годинники і пообіцяв допомогти вирішити квартирне питання[13]. Перед стартом Паралімпійських ігор 2012 року в Лондоні перебувала на 8-у місці в рейтингу, проте для поїздки їй було необхідно мати 5-е місце, тому тренери збірної України не включили їй до складу української команди на поїздку до Великої Британії[14] .

Якибчук оформляє право власності на нову квартиру, 2019 рік

Після анексії Криму Росією Тетяна Якибчук прийняла російське громадянство і погодилася виступати під російським прапором. Національний комітет спорту інвалідів України через це зажадав від Якибчук повернути дві інвалідні коляски[15]. У 2014 році стала срібним призером чемпіонату Росії з адаптивного спорту. За підсумками 2014 року було включено до списку найкращих спортсменів Криму[16].

У березні 2015 року на Всеросійських змаганнях з легкої атлетики серед осіб з обмеженими можливостями (жінки, клас F 33), які пройшли в Саранську, завоювала золоту медаль з результатом 5,20 метрів[17]. У складі збірної Криму брала участь у Всесвітніх іграх спортивної федерації візочників і ампутантів 2015 року в Сочі. Якибчук посіла друге місце в метанні ядра (клас F-33)[18][19]. У 2017 році увійшла до списку найкращих спортсменів і тренерів з адаптивного спорту в Криму[20] .

Бронзова призерка зимового чемпіонату Росії зі штовхання ядра 2018 року, що пройшов у Новочебоксарську[21] . За підсумками 2018 року було включено до списку найкращих спортсменів і тренерів адаптивного спорту Криму[22]. Наприкінці 2018 року влада Криму вручили Якибчук двокімнатну квартиру в Сімферополі[23].

Якибчук та Сергій Аксьонов, 2015 рік

Створила і очолила Федерацію інвалідного спорту Сімферополя[24].

Експерт Загальноросійського народного фронту в Криму[25]. Засудила рішення Міжнародного паралімпійського комітету усунути російських спортсменів від Паралімпіади 2016 року в Ріо-де-Жанейро[26].

• Почесна грамота Ради міністрів Автономної Республіки Крим (9 вересня 2003) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту, пропаганду здорового способу життя серед населення, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм[27]
• Відзнака Автономної Республіки Крим «За вірність обов'язку» (18 жовтня 2004) — за мужність і завзятість, проявлені при досягненні спортивних результатів на XII Параолімпійських іграх (м Афіни), вклад в розвиток фізичної культури і спорту[28]
• Орден княгині Ольги III ступеня (19 жовтня 2004) — за досягнення значних спортивних результатів, підготовку чемпіонів та призерів ХІІ літніх Паралімпійських ігор в Афінах, піднесення міжнародного престижу України[29]
• Орден «За заслуги» III ступеня (7 жовтня 2008) — за досягнення високих спортивних результатів на XIII літніх Паралімпійських іграх в Пекіні (Китайська Народна Республіка), проявлену мужність, самовідданість і волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[30]
• Почесна Грамота Кабінету Міністрів України (2008)[31]
• Почесний громадянин Сімферополя (2008)[32]

Якибчук виховує трьох дітей[24].

• Профіль на сайті infostradasports.com