Якибчук Тетяна Михайлівна

Тетяна Михайлівна Якибчук (21 листопада 1968(1968-11-21), Сімферополь, Українська РСР, СРСР) — українська і російська паралімпійська легкоатлетка. Майстер спорту України міжнародного класу. Заслужений працівник фізичної культури і спорту Республіки Крим.

Якибчук Тетяна Михайлівна
Загальна інформація
Громадянство  Україна
 Росія
Народження 21 листопада 1968(1968-11-21) (53 роки)
Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Alma mater Харківський інститут соціального прогресуd
Спорт
Країна  Україна і  Росія
Вид спорту Паралімпійська атлетика
Участь і здобутки
 Якибчук Тетяна Михайлівна у Вікісховищі

Була членом збірної України з легкої атлетики серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату[1] . 17-кратна чемпіонка України[2]. Переможець Паралімпійських ігор 2008 і срібний призер Паралімпіади 2004. Авторка трьох рекордів України серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату[3].

Спортивна кар'єра

Народилася 21 листопада 1968 року в Сімферополі з діагнозом дитячий церебральний параліч. До семи років жила в дитячому будинку. У дитинстві її двічі удочеряли через фінансові причини, однак потім повертали в дитбудинок. Після дитячого будинку навчалася в інтернаті і швейному училищі. Працювала на швейній фабриці. Закінчила Харківський інститут соціального прогресу[4][5].

У 1996 році через запалення спинного мозку її тіло повністю паралізувало[5]. Для реабілітації займалася плаванням, проте в 1997 році їй запропонували зайнятися метанням дисків. З 1997 року її тренером з легкої атлетики є Марина Володимирівна Воєводська і Віктор Милентійович Лис[4][6].

У 2003 року почала виступати на міжнародних змаганнях. Першим її закордонним турніром став чемпіонат Європи з легкої атлетики для людей з ураженням опорно-рухового апарату в Нідерландах, де вона завоювала три срібні нагороди[7].

На Паралімпійських іграх 2004 року в Афінах завоювала срібло. За цю медаль влада Криму подарували їй телевізор, мобільний телефон і машину марки «Таврія»[5]. Після цього брала участь у Всесвітніх іграх 2005 року уражених ДЦП з легкої атлетики, які проходили в США. На турнірі завоювала дві золоті медалі і встановила світовий рекорд у штовханні ядра. На чемпіонаті Європи 2006 року з легкої атлетики в Нідерландах стала тричі золотою медалісткою[7]. Перебуваючи в Нідерландах, Тетяна Якибчук впала з коляски, а проведена томографія виявила пухлину головного мозку. У Криму їй була зроблена операція, після якої вона через три місяці почала готуватися до Паралімпійських ігор 2008 року[4].

У 2007 році брала участь в чемпіонаті світу з легкої атлетики в Фінляндії, де посіла друге місце[7]. У березні 2008 року на чемпіонаті України з легкої атлетики серед інвалідів Якибчук посіла друге місце[8] . На Паралімпіаді 2008 року в Пекіні завоювала золото в метанні диска (клас F32-34 / 51-53)[9] . Після перемоги в Китаї представники влади Криму і Сімферополя пообіцяли вручити спортсменці нову квартиру[10]. Якибчук отримала українську нагороду «Герої спортивного року-2008» в номінації «Сильні духом»[11].

У 2012 році брала участь в чемпіонаті Європи з легкої атлетики в Словаччині і завоювала золоту медаль[7] . Також Якибчук стала переможцем чемпионата Европы в толкании ядра , що пройшов у Стадсканалі. Переможний результат у штовханні ядра — 5,63 метрів. Також, Якибчук посіла шосте місце в метанні списа (10,93 метра)[12] . Напередодні міжнародного жіночого дня в 2012 році голова Ради міністрів Криму Анатолій Могильов вручив Якибчук іменні наручні годинники і пообіцяв допомогти вирішити квартирне питання[13]. Перед стартом Паралімпійських ігор 2012 року в Лондоні перебувала на 8-у місці в рейтингу, проте для поїздки їй було необхідно мати 5-е місце, тому тренери збірної України не включили їй до складу української команди на поїздку до Великої Британії[14] .

Якибчук оформляє право власності на нову квартиру, 2019 рік

Після анексії Криму Росією Тетяна Якибчук прийняла російське громадянство і погодилася виступати під російським прапором. Національний комітет спорту інвалідів України через це зажадав від Якибчук повернути дві інвалідні коляски[15]. У 2014 році стала срібним призером чемпіонату Росії з адаптивного спорту. За підсумками 2014 року було включено до списку найкращих спортсменів Криму[16].

У березні 2015 року на Всеросійських змаганнях з легкої атлетики серед осіб з обмеженими можливостями (жінки, клас F 33), які пройшли в Саранську, завоювала золоту медаль з результатом 5,20 метрів[17]. У складі збірної Криму брала участь у Всесвітніх іграх спортивної федерації візочників і ампутантів 2015 року в Сочі. Якибчук посіла друге місце в метанні ядра (клас F-33)[18][19]. У 2017 році увійшла до списку найкращих спортсменів і тренерів з адаптивного спорту в Криму[20] .

Бронзова призерка зимового чемпіонату Росії зі штовхання ядра 2018 року, що пройшов у Новочебоксарську[21] . За підсумками 2018 року було включено до списку найкращих спортсменів і тренерів адаптивного спорту Криму[22]. Наприкінці 2018 року влада Криму вручили Якибчук двокімнатну квартиру в Сімферополі[23].

Суспільна діяльність

Якибчук та Сергій Аксьонов, 2015 рік

Створила і очолила Федерацію інвалідного спорту Сімферополя[24].

Експерт Загальноросійського народного фронту в Криму[25]. Засудила рішення Міжнародного паралімпійського комітету усунути російських спортсменів від Паралімпіади 2016 року в Ріо-де-Жанейро[26].

Нагороди та звання

  • Почесна грамота Ради міністрів Автономної Республіки Крим (9 вересня 2003) за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту, пропаганду здорового способу життя серед населення, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм[27]
  • Відзнака Автономної Республіки Крим «За вірність обов'язку» (18 жовтня 2004) за мужність і завзятість, проявлені при досягненні спортивних результатів на XII Параолімпійських іграх (м Афіни), вклад в розвиток фізичної культури і спорту[28]
  • Орден княгині Ольги III ступеня (19 жовтня 2004) за досягнення значних спортивних результатів, підготовку чемпіонів та призерів ХІІ літніх Паралімпійських ігор в Афінах, піднесення міжнародного престижу України[29]
  • Орден «За заслуги» III ступеня (7 жовтня 2008) за досягнення високих спортивних результатів на XIII літніх Паралімпійських іграх в Пекіні (Китайська Народна Республіка), проявлену мужність, самовідданість і волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[30]
  • Почесна Грамота Кабінету Міністрів України (2008)[31]
  • Почесний громадянин Сімферополя (2008)[32]

Особисте життя

Якибчук виховує трьох дітей[24].

Примітки

  1. Выдающиеся личности района. Исполнительный комитет Центрального районного совета г.Симферополя. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 12 травня 2020.
  2. «Спортсмены Крыма – олимпийцам страны: #Россиявперед». Государственный Совет Республики Крым. 28 грудня 2017. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 12 травня 2020.
  3. РЕЄСТР спортивних рекордів з визнаних в Україні видів спорту серед інвалідів з ураженнями ОРА (укр.). 2012. Процитовано 12 травня 2020.
  4. Головань Максим (13 грудня 2011). Знаете, почему наши спортсмены всегда первые? Потому что у нас Батя классный!. Комсомольская правда в Украине. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
  5. Озерян Елена (28 грудня 2004). «Ты ещё не сдохла?!» — услышала Таня, когда спустя годы разыскала свою мать, бросившую её в роддоме. Факты. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 12 травня 2020.
  6. Новохатько Андрей (2 квітня 2019). В Крыму прошел чемпионат по легкоатлетическим метаниям среди инвалидов. Крымская газета. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 12 травня 2020.
  7. Лопина Л. А. (11 квітня 2018). Неделя инклюзивного образования «Разные возможности, равные права» | Детский сад № 73 «Веснянка». Детский сад № 73 «Веснянка». Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 12 травня 2020.
  8. Их мужество не может не вызывать уважение. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  9. Мамойленко Юлия (11 вересня 2008). У украинцев уже тридцать наград Паралимпиады-2008!. Комсомольская правда в Украине. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
  10. Рысин Степан (21 квітня 2015). Аксёнов остался недоволен ремонтом жилья для паралимпийской чемпионки. news.sevas.com. news.sevas.com. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
  11. Герои спортивного года. Спортивная газета "Болельщик". 9 лютого 2009. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
  12. Легкоатлетка Татьяна Якибчук стала чемпионкой Европы. Крымское информационное агентство. 2011-11. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
  13. Головань Максим (8 березня 2012). К 8 Марта Татьяне Якибчук подарили часы и…снова пообещали квартиру. Комсомольская правда в Украине. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
  14. Крымская спортсменка Татьяна Якибчук может поехать на Паралимпиаду в Лондон. Центр журналистских расследований. 17 липня 2012. Процитовано 12 травня 2020.
  15. Винник Сергей (11 грудня 2014). В паралимпийском центре под Евпаторией не нашлось места крымчанам. Российская газета. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 травня 2020.
  16. Звягинцева Зоя (27 січня 2015). Ялтинская легкоатлетка и её тренер в десятке лучших по итогам 2014 года. 3654.ru - Сайт города Ялты. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
  17. Сергей Аксёнов поздравил Татьяну Якибчук с очередным спортивным достижением и Международным женским днем. Правительство Республики Крым. 7 березня 2015. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
  18. Сборная Крыма завоевала 10 медалей на Всемирных играх ампутантов и колясочников в Сочи. Крымский спорт. 7 жовтня 2015. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  19. Российские легкоатлеты завоевали 14 золотых, 8 серебряных и 11 бронзовых медалей во второй день Всемирных игр IWAS в Сочи. Паралимпийский комитет России. 29 вересня 2015. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 12 травня 2020.
  20. Чествование крымских героев спортивного 2017 года состоялось в Симферополе. Крыминформ. 16 грудня 2017. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 12 травня 2020.
  21. Авдеев Юрий (27 лютого 2018). Команда Инваспорт-Симферополь завоевала 5 медалей на Всероссийских соревнованиях. Новый Крым. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 12 травня 2020.
  22. В Крыму прошел «Бал чемпионов-2018. Олимпийский комитет России. 26 грудня 2018. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  23. Госкомрегистр помог паралимпийской чемпионке Якибчук оформить право собственности на квартиру. Крымское информационное агентство. Крымское информационное агентство. 12 лютого 2019. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
  24. Озерян Елена (17 травня 2006). Серебряный призер паралимпиады в Афинах Татьяна Якибчук: «я сразу сказала сестре, которую искала много лет: «в Москву не перееду!». Факты. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 12 травня 2020.
  25. Профиль Татьяны Якибчук. Общероссийский народный фронт. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 12 травня 2020.
  26. Якибчук об отстранении паралимпийцев: бесчеловечное решение останется на совести принявших его чиновников. РИА Новости. 2 вересня 2016. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 12 травня 2020.
  27. О награждении Почетной грамотой Совета министров Автономной Республики Крым. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  28. О награждении Османовой Л.М., Якибчук Т.М.. Законодавство України. 18 жовтня 2004. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  29. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №1260/2004. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 12 травня 2020.
  30. Про відзначення державними нагородами України спортсменів, тренерів та фахівців національної збірної команди України серед спортсменів-інвалідів на XIII літніх Паралімпійських іграх. Законодавство України (укр.).
  31. Претендентів номінації «Сильні духом» обрано!. Національний комітет спорту інвалідів України (укр.). 13 лютого 2009. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
  32. Почетные граждане. Официальный сайт Симферопольского городского совета. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 12 травня 2020.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.