Яковлєв Микола Іванович
| Яковлєв Микола Іванович | |
|---|---|
| Народився |
10 червня 1948 (73 роки) с. Ницаха, Тростянецький р-н, Сумська обл. |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | архітектор |
| Alma mater | Київський державний художній інститут |
| Заклад | Національна академія мистецтв України |
| Посада | Перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор технічних наук |
| Нагороди |
 Орден «За заслуги» І ступеня  Орден «За заслуги» ІІ ступеня  Орден «За заслуги» ІІІ ступеня  Заслужений працівник освіти України |
Я́ковлєв Мико́ла Іва́нович (10 червня 1948, с. Ницаха) — український вчений в галузі теорії художнього формоутворення, архітектор, педагог. Член Національної спілки архітекторів України. Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2004). Доктор технічних наук (1999), професор (2001). Заслужений працівник освіти України (2004).
Біографія
Микола Іванович Яковлєв народився 10 червня 1948 року у с. Ницаха Тростянецького району Сумської області. У 1976 році закінчив Київський державний художній інститут за спеціальністю «Архітектура». Після закінчення інституту викладав на кафедрі графіки Київського політехнічного інституту. З 1979 по 2004 рік працював у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, спочатку викладачем, з 1993 року — завідувачем кафедри теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв, у 1994 році став деканом факультету архітектури.
У 2004–2007 роках обіймав посаду ректора Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.
У 2002–2004 роках — член-кореспондент Академії мистецтв України, з 2004 року — дійсний член (академік). У 2007 році обраний головним ученим секретарем АМУ (з 18 лютого 2010 року Національна академія мистецтв України).
Доктор технічних наук зі спеціальності «Технічна естетика».
Наукова діяльність
Предметом наукової діяльності М. І. Яковлєва є дослідження закономірностей композиції в образотворчому, декоративно-прикладному мистецтві, дизайні та архітектурі.
Він є автором понад 100 наукових публікацій з проблем прикладної геометрії, графіки, дизайну, монографій «Принципи художнього формоутворення» (2000) та «Композиція + геометрія» (2007), підручника «Основи композиції».
Обіймає посаду відповідального редактора науково-методичного міжвузівського збірника «Технічна естетика і дизайн», є членом спеціалізованих рад із захисту кандидатських та докторських дисертацій зі спеціальностей «Теорія образотворчого мистецтва», «Теорія, історія та реставрація архітектури», «Технічна естетика».
Нагороди та звання
- Орден «За заслуги» І (2020)[1], ІІ (2012) та ІІІ (2008) ступенів
- Почесна грамота Міністерства культури і туризму України (2008)
- Відзнака Міністерства культури і туризму України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» (2008)
- Почесна грамота Київського міського голови (2008)
- Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2011)
- Заслужений працівник освіти України (2004)
Примітки
- Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»