Якопо Пальма старший

Якопо Пальма старший (італ. Jacopo Palma il Vecchio, також Якопо Негреті, 1480, Серіно поблизу Бергамо, 1528, Венеція) — італійський художник зламу 15-16 ст.

Якопо Пальма старший
Jacopo Palma il Vecchio
Портрет художника, виконаний 1648 року
При народженні Jacopo Negretti
Народження 1480
Серіно поблизу Бергамо
Смерть 1528
  Венеція
Національність італієць
Країна Венеціанська республіка
Жанр сакральний живопис, портрет
Навчання Можливо, Джованні Белліні та Лоренцо Лотто
Діяльність художник
Напрямок Відродження
Роки творчості 1499 - 1528
Вчитель Андреа Превіталі
Відомі учні Боніфачо де Пітаті
Твори релігійні картини, портрет
Діти Violante Negrettid

 Якопо Пальма старший у Вікісховищі

Маловідома біографія

Необхідність документальних підтверджень фактів життєпису примусила дослідників звернутися до архівів. Але знайдено надзвичайно мало.

Народився в Серіно поблизу Бергамо. Як і його одноліток Андреа Превіталі, навчався в Бергамо. Обидва переберуться в Венецію, котра здавна була відомим економічним та художнім центром на півночі Італії. Перше свідоцтво перебування Якопо Пальма Негретті в Венеції віднайдено лише за 1510 рік, тобто досить пізно. Єдина картина митця з підписом знайдена в музеї Берліна. Додаток до його прізвища «старший» — пізній, створений істориками мистецтва для відокремлення художника від його родича і племінника Якопо Пальми молодшого, другорядного художника доби маньєризму. Був одружений, мав трьох доньок.

Помер у Венеції.

Впливи і художня манера

У творах художника відчувались значні впливи вже вироблених у Венеції композиційних схем та художніх манер митців, що вийшли з майстерні Джованні Белліні. Це ранні твори Джорджоне та Тиціана, гордовитих і самовпевнених майстрів, котрі мужніють і стають творчо незалежними від власних вчителів і сучасників. Навіть пунктирна еволюція творчості Якопо Пальма старшого доводить, що майстер з провінції старанно засвоїв модні знахідки попередників і сучасників, аби успішно заробляти на життя. Бо в його картинах задум, композиція, сюжет, колористичний стрій належить іншим венеціанським майстрам. Часто він пише картини за готовими рецептами-схемами, не міняючи навіть формата картин («Свята родина», бл. 1515 р., Музей Чарторийських та «Мадонна з немовлям, св. Іваном Хрестителем та св. Себастьяном»), видаляючи чи додаючи нових персонажів згідно замові, міняючи тільки деталі тощо.

Покажчиком, наскільки точно він імітував чужі художні манери, є плутанина з ранніми творами його картин та картинами інших венеціанців, котрі часто не ставили власних підписів на готових творах. Але поетичність, багатозначність творів Джорджоне та митців його майстерні у Пальма старшого заміняється на повінційну незначущість, повсякденне і нудне існування. Яскравий одяг персонажів його картин вводить в оману глядачів і лише приховує провінційну незначущість, пересічність осіб.

Венеціанські художники довго билися над подоланням статичності, застиглості сюжетів власних картин. Подолання йшло двома шляхами — через поетизацію та багатозначність образів та темпераментне виконання і відтворення рухів. В обох галузях Якопо Пальма старший виявився досить слабким: його твори непоетичні і досить слабкі за темпераментом виконанням. Його твори — доказ того, до якого рівня може піднятися провінційний і малообдарований митець у значному мистецькому центрі в пору піднесення цього центру.

Вибрані твори

"Христос і грішниця ", Музей Капітоліні
  • «Христос і грішниця»
  • «Св. Петро мученик»
  • «Красуня»
  • «Мадонна з немовлям»
  • «Свята бесіда»
  • « Німфа в пейзажі»
  • вівтар «Св. Варвара»
  • «Франческо Кверіні»
  • «Поклонніння волхвів зі св. Еленою»
  • "Поклонніння пастухів немовляті Христу "
  • «Мадонна з немовлям», Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Портрет венеціанця», бл. 1515 р., Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Портрет шляхетного венеціанця»
  • «Мадонна з немовлям св. Іваном Хрестителем та Марією Магдалиною»
  • «Портрет венеціанки», Галерея Академії, Венеція
  • «Венера в пейзажі»
  • «Венера і Амур», Кембридж
  • «Діана і вагітна німфа Калісто», Музей історії мистецтв, Відень
  • «Успіння Пресвятої Богородиці», Галерея Академії, Венеція

Галерея

Вівтар Св. Варвари, центральна стулка.

Див. також

Джерела

  • Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог 1, Л., «Аврора», 1976

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.