Яків Воронченко
Воронченко Яків (Яцько, 1609[1] — 1679) — український державний та військовий діяч доби Гетьманщини. черкаський (1648 — 52) і прилуцький (1652 — 57; 1658) полковник[1]. Сподвижник гетьманів Петра Дорошенка і Остапа Гоголя.
Яків Воронченко | |
---|---|
Портрет Якова Воронченко. Полотно, олія. Художник С. М. Ковальчук. Збаразький замок | |
Народився |
1609 невідомо |
Помер |
1679 Київ |
Підданство |
Річ Посполита Гетьманщина |
Діяльність | козацький полковник |
Біографія
Родовою маєтністю, ймовірно, було село Воронівка (нині - Городищенського району Черкаської області)[1]. Проходив службу в арміях Речі Посполитої. 1648 року перейшов на козацьку службу під проводом Богдана Хмельницького. Першим очолював Черкаський полк, очолював черкаські війська у час ключових битв доби Хмельниччини. 1654 року присягнув московському царю. На дочці Якова Воронченка був одружений Захар Шийкевич[1] - державний діяч і представник генеральної старшини Лівобережної Гетьманщини XVII століття.
1679 року страчений у Києві за рішенням військового суду армії Речі Посполитої.