Ямамото Цунетомо

Ямамото Цунетомо (яп. 山本常朝, 11 червня 1659 — 30 листопада 1719) — самурай з князівства Саґа в провінції Хідзен, де правив даймьо Набесіма Міцусіге [3] [4].

Ямамото Цунетомо
яп. 山本常朝
Народився 11 червня 1659(1659-06-11)[1]
Саґа-хан, Провінція Хідзен, Західноморський край, Японія
Помер 30 листопада 1719(1719-11-30)[1] (60 років)
Саґа-хан, Провінція Хідзен, Західноморський край, Японія
Країна Японія
Національність Яматосці
Діяльність філософ, письменник, буші
Знання мов японська[2]
Роки активності з 1709
Magnum opus Хагакуре
Конфесія буддизм

Життєпис

Ямамото 30 років присвятив служінню даймьо та клану. Коли Набесіма помер в 1700, він не став робити самогубство в знак вірності , тому що його правитель виступав проти цієї практики за життя. Після виникнення розбіжностей з наступником Набесіми, Ямамото пішов у відлюдництво в гори.

У 1709—1716 роках він повідав чимало своїх думок своєму другу самураю Цурамото Тасіро. Багато з афоризмів Ямамото стосувалися батька та діда (Набесіми Наосіге) його дайме. Висловлювання Ямамото були зібрані і опубліковані в 1716 під назвою «Хагакуре» [5] [6]. Книга була маловідома аж до 1930-х, коли вона стала одним з найвідоміших творів, що виражають ідеї бусідо.

Цунетомо вірив, що повне злиття зі смертю в своїх думках, навіть за життя — це вищий стан чистоти та концентрації. Він вважав, що вирішення конфлікту зі смертю й її прийняття призводить до переходу життя на вищий рівень, пронизаний красою та грацією, недосяжними для людей, зайнятих самозбереженням. У Хакагуре Ямамото критикував ретельно сплановану помсту Ако, здійснену його сучасниками — ронінами, за те, що удар було нанесено не одразу, а згодом.

Також був відомий як Ямамото Дзьотьо (альтернативне читання ієрогліфів його імені); це ім'я він узяв, ставши ченцем.

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Turnbull, 2006, с. 71.
  4. Jansen, 2002, с. 102.
  5. Varley, 2000, с. 211.
  6. Tsunetomo, 2002, с. 15.

Література
  • Yamamoto Tsunetomo. Hagakure: The Book of the Samurai / William Scott Wilson. — Stackpole Books, 2002. — 179 p. — ISBN 4-7700 -2916-0.
  • De Bary, William Theodore; Carol Gluck; Arthur E. Tiedemann; Andrew E. Barshay; William M. Bodiford (2001). Sources of Japanese Tradition. New York: Columbia University Press. ISBN 0-231-12984-X.
  • Marius Jansen. The Making of Modern Japan. — Cambridge : Harvard University Press, 2002. — 936 p. — ISBN 0-674 -00991-6.
  • Stephen Turnbull. Samurai: The World of the Warrior. — Reading : Osprey Publishing, 2006. — 224 p. — ISBN 1-84176-951 -7.
  • H. Paul Varley. Japanese Culture. — Honolulu : University of Hawaii Press, 2000. — 383 p. — (Studies of the Weatherhead Eas) — ISBN 0-8248-2152- 1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.