Ямочки Венери

Я́мочки Вене́ри, Вене́рині я́мочки або просто «ямочки на попереку» (лат. fossae lumbales laterales[1] — «бічні поперекові ямки») — дві западини, які можна спостерегти на попереку деяких людей. Вони розташовані симетрично над сідницями, трошки вище вершини міжсідничної щілини. «Ямочки Венери» — неофіційний, історично узвичаєний термін, вживаний медиками для поверхневої топографії крижово-клубових суглобів.

Ямочки Венери (показані стрілками)

Ямочки зв'язані своїми виникненням з крижово-клубовими суглобами — місцями зчленування крижів і клубових кісток таза. Їх утворює коротка зв'язка, що тягнеться між задньою верхньою клубовою остю і шкірою (в організми людини існують інші аналогічні утворення — «Куперові зв'язки», які підтримують молочні залози). Вважають, що наявність ямок у людини обумовлена генетично.

Лінії, які з'єднують «ямочки Венери» з нижнім кінцем спинної борозни і вершиною міжсідничної щілини, утворюють ділянку на поверхні шкіри — так званий «ромб Міхаеліса» (названий на честь німецького акушера Г. А. Міхаеліса). З часів Стародавньої Греції скульптори і художники виділяли цю ділянку; цей ромб можна помітити на багатьох статуях і картинах[2].

Ямочки на попереку, особливо у жінок, деякими вважалися ознакою краси, завдяки чому отримали ім'я богині кохання Венери.