Ямпілов Баудоржа Базарович

Баудоржи́ Ямпі́лов (Бау Ямпилов, 15 вересня 1916, с. Булак, Кіжингинський район, Бурятія 11 травня 1989) бурятський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч. Народний артист СРСР (1983).

Ямпілов Баудоржа Базарович
Народився 15 вересня 1916(1916-09-15)
Булак, Верхньокодунський сомонd, Кіжингинський район, Бурятська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Помер 11 травня 1989(1989-05-11) (72 роки)
Улан-Уде, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 РРФСР
 Далекосхідна республіка
 СРСР
Діяльність диригент, композитор
Alma mater Уральська консерваторія
Вчителі Трамбицький Віктор Миколайович
Учасник німецько-радянська війна
Членство Спілка композиторів СРСР
Жанр опера
Партія КПРС
Нагороди



Державна премія РРФСР імені М. І. Глинкиd (1972)

Біографія

Народився 2 (15) вересня 1916 в улусі Булак Верхньоудинського повіту Забайкальської області (нині в Кіжингинському районі Республіки Бурятія) в сім'ї скотаря.

У 1929 році закінчив семирічну школу.

У 1932 році вступив у республіканський технікум мистецтв. Вчився грати на скрипці, обробляв народні пісні. Після закінчення технікуму працював редактором радіо, грав у симфонічному оркестрі.

У 1937 році вступив в Свердловську консерваторію, був учнем відомого композитора і педагога Маркіяна Фролова (у 1941 році). Будучи студентом, дебютував як диригент і композитор. Державний оркестр СРСР під управлінням Ямпілова виконав його Симфонічну сюїту.

У роки німецько-радянської війни закінчив військово-інженерне училище, служив у саперному батальйоні, командував ротою на Ленінградському фронті, був відзначений бойовими нагородами.

У 1943 році, повернувшись у рідні краї, очолив Бурятську республіканську філармонію, довгі роки працював художнім керівником філармонії (1943—1956). Вів клас спочатку в педагогічному, потім в музичному училищі.

Неодноразово обирався в міськраду Улан-Уде і Верховну Раду Бурятської АРСР VII—IX-го скликань.

Голова Верховної Ради Бурятської АРСР VIII—IX-го скликань[1].

Став одним із засновників і першим головою Спілки композиторів Бурятії. У 1962—1979 роках — голова правління СК Бурятської АРСР. Член Спілки композиторів СРСР.

Помер 11 травня 1989 року. Похований на Центральному міському кладовищі Улан-Уде (селище Склозавод)[2].

Нагороди та премії

Творчість

  • опери — «Біля витоку джерела» (1958), «Будамшуу» (1964), «Прозріння» (1967), «Чудесний скарб» (дитяча, 1970), «Циремпіл Ранжуров» (1974), «Грізні роки» (1977), «Сильніше за смерть» (1983)
  • балети — «Красуня Ангара» (спільно з Л. К. Кніппером, 1959, Улан-Уде; 2-а ред. 1972, там же), «Сумна балада» (1967), «Чингісхан» (1989)
  • оперети — «Витівки дядька Моргона» (1957), «Щастя» (1957)
  • ораторії — «Гучливі сосни» (на сл. Н. Дамдінова, 1965), «Портрет Ілліча» (на сл. Д. Жалсараєва, 1980)
  • кантати — «Про Батьківщину» (1946), «Про партії» (1948), «Ленін-батор» (Ленін-богатир, 1970)
  • твори для оркестру — симфонічні сюїти «Квітучий край» (1953), Симфонічні танці (1959), симфонічні поеми «Епічна» (1955), «Першопрохідці» (1978), «60 героїчних років» (1981), увертюри «Святкові мелодії» (1973), «Святкова» (1979)
  • поема для скрипки і фортепіано (1954)
  • поема «Легенда про Батора»
  • музична комедія «Витівки дядька Моргона» (1957)
  • музична драма «Баїр»
  • музика до комедії «У лісі п'ятий цвях», до п'єс «Кнут тайші», «Снайпер», «Полум'я великого багаття», «Жаргал», до поеми «Пісні мудрості», драм «У заграві революції», «Пісня весни», драми-легенди «Бабжа-Барас батор»
  • вокально-симфонічні та хорові твори — «Бурят-Монголія», хорова сюїта в 5 частинах, «Здрастуй, Москва», «Багата наша Бурятія», «Революційна кантата», «Біля обеліска»
  • твори для оркестру бурятських народних інструментів (всього 23 твори): елегія, ехор № 1, ехор № 2, дівоча пісня, «Байкал», «В улусі», «Любов у степу»
  • камерно-інструментальні твори
  • твори для фортепіано
  • романси, пісні (понад 300).

Фільмографія

Вшанування

  • Іменем Ямпілова названа вулиця в Улан-Уде і в селі Кіжинга Кіжингінського району. На будинку, де він мешкав, встановлено меморіальну дошку.
  • Уряд Республіки Бурятія спеціальною постановою присвоїв його ім'я Республіканській спеціалізованій дитячій школі мистецтв.

Література

  • Гордость советской музыки: Музыканты — Герои Социалистического Труда и лауреаты Ленинской премии/ Ред.-сост. М.Яковлев. — М.: Сов. композитор, 1987. — 544 с.: ил. ББК 85.313(2)7.
  • И.Куницына, О.Куницын Музыка Советской Бурятии — Улан-Удэ, 1968.
  • О. И. Куницын Бурятская музыкальная литература — Улан-Удэ, 1989.
  • О.Куницын Музыка советской Бурятии — М., 1990.
  • Словарь по искусству М., 1999.
  • Брошюра «Бау Ямпилов 90 лет со дня рождения» — Улан-Удэ: Новапринт, 2006.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.