Кніппер Лев Костянтинович
Лев Костянтинович Кніппер (21 листопада (3 грудня) 1898, Тіфліс — 30 липня 1974, Москва) — радянський композитор. Народний артист РРФСР (1974). Лауреат двох Сталінських премій другого ступеня (1946, 1949)[5].
| Кніппер Лев Костянтинович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 3 грудня 1898[1][2][3] |
| Місце народження | Тифліс, Російська імперія[4] |
| Дата смерті | 30 липня 1974[2][3] (75 років) |
| Місце смерті | Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство | СРСР і Російська імперія |
| Професії | композитор |
| Освіта | Російська академія музики імені Гнесіних |
| Вчителі | Глієр Рейнгольд Моріцевич |
| Жанри | опера |
| Нагороди |
    |
Біографічні відомості
В Громадянську війну воював у Білій армії та евакуювався у 1920 році з Криму із залишками Армії барона Врангеля.
З 1922 — в Москві. З 1923 — член Асоціації сучасної музики. Вів творчу та пропагандистську роботу в РККА.
З 1932 — інструктор з масової роботи Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. З 1933 виступає як диригент. З 1936 — керівник музичної частини Театру народів Сходу.
Автор симфонічних творів, у тому числі 4-й симфонії «Поема про бійця-комсомольці» (1934), до якої увійшла його знаменита пісня «Полюшко-поле». Крім того, автор музики опер «Північний вітер» (1930), «На Байкалі» (1948), «Маленький принц» (1964), балету «Красуня Ангара» (спільно з Бау Ямпіловим, поставлений в 1959 Бурятським театром опери та балету), понад 20 симфоній, музики до кінофільмів та театральних спектаклів (серед інших — Таїрівська «Оптимістична трагедія» в Камерному театрі).
Він також вивчав народну музику в середньоазіатських республіках: Туркменістані, Киргизстані та Таджикистані, записав таджицькі (близько 150), киргизькі, туркменські, курдські, ассирійські народні пісні — близько 80 бурятських пісень.
Родина
Племінник актриси Ольги Кніппер-Чехової та тенора Володимира Нардова, рідний брат актриси кіно і театру у Німеччині Ольги Чехової, що входила до близького оточення Єви Браун та Адольфа Гітлера.
Нагороди та премії
- Сталінська премія другого ступеня (1946) — за серенаду для струнного оркестру
- Сталінська премія другого ступеня (1949) — за сюїту «Солданьські пісні» для симфонічного оркестру
- Державна премія РРФСР імені М. І. Глінки (1972) — за нову редакцію балетного спектаклю «Красуня Ангара» Л. К. Кніппера і Б. Б. Ямпілова, поставленого на сцені Бурятського ГАТОБ
- заслужений діяч мистецтв Бурятської АРСР (1958)
- заслужений діяч мистецтв РРФСР (1968)
- народний артист РРФСР (1974)
- орден «Знак Пошани» та медалі
Твори
Симфонії
- 1927 —I (1929)/Symphony No. 1 opus 13
- 1928 — 1932 —II, «Лірична» (1931)/Symphony No. 2 «Lyric» opus 30
- 1932 — 1933 —III, «Далекосхідна», з солістами, чоловічим хором, духовим оркестром, сл. Віктора Гусєва (1932)/Symphony No. 3 «The Far-East Army» after Geseyev for soloists, male chorus, military brass band and orchestra opus 32
- 1933 — 1934 —IV, «Поема про бійця-комсомольці», з солістами та хором, сл. Віктора Гусєва (1933);2-я ред. — 1965/Symphony No. 4 «Poem for the Komsomol Fighters» in D major after Guseyev for soloists, chorus and orchestra opus 41
- 1933 — 1934 —V (1935)/Symphony No. 5 «Lyric Poem» opus 42
- |1936 — 1938 —VI, «Червона кіннота», з солістом, слова народні (1936)/Symphony No. 6 in E major «The Red Cavalry»
- 1938 —VII, «Військова» (1937)/Symphony No. 7 D Major «Military»
- 1943 —VIII (1943)/Symphony No. 8
- 1945 —IX (1944)/Symphony No. 9
- 1946 —X, «Епізоди Великої Вітчизняної війни» (1946)/Symphony No. 10
- 1946 —XI (1949)/Symphony No. 11
- 1947 —XII (1950)/Symphony No. 12
- 1947 —XIII, «Пам'яті Миколи Мясковського» (1952)/Symphony No. 13
- 1954 — XIV (1954)/Symphony No. 14
- 1962 —XV, для струнних інструментів (1962)/Symphony No. 15 for string orchestra
- 1966 —XVI, «Драматична» (1968)/Symphony No. 16
- 1970 —XVII, «К 100-річчю з дня народження В. І. Леніна», з концертуючою віолончеллю та солістами, сл. Володимира Маяковського та Марфи Крюкової (1970)/Symphony No. 17 («Lenin») for soloists and orchestra
- 1971 —XVIII, «Камерна», з солісткою, сл. Миколи Сингаївського (1970)/Symphony No. 18 for female voices and orchestra
- 1971 —XIX (1971)/Symphony No. 19
- 1972 — 1973 —XX, з концертуючою віолончеллю (1972)/Symphony No. 20 for violin, cello and orchestra
- 1974 —XXI, «Симфонічні танці»
Опера-балет
- 1927 — «Кандид», за повістю Вольтера
Опери
- 1930 — «північний вітер», лібрето В. М. Киршона, реж. Л. В. Баратов/Музичний театр імені К. С. Станіславського
- 1931 — «Міста та роки», за романом К. А. Федина
- 1942 — «Актриса»
- 1948 — «На Байкалі» (Улан-Уде,2 ред. — 1958)
- 1958 — «Корінь життя» (2-я ред. — «Серце тайги», Куйбишев)
- 1959 — «Мурат» (Фрунзе)
- 1965 — «Маленький принц», опера-поема, за казкою А. де Сент-Екзюпері (Москва)
- 1967 — «Андрій Соколов», опера-повість; прив. лібрето за повістю М. Шолохова
Балети
- 1951 — «Джерело щастя» (Сталінабад)
- 1959 — «Красуня Ангара», совм. з Б. Б. Ямпіловим (Улан-Уде)
Для солістів, хору та оркестру
- Для хору та оркестру:
- «Переможна увертюра», сл. Ц. Солодар
Для симфонічного оркестру
- 1925 — сюїта «Казка гіпсового божка»
- 1932 — сюїта «Спогад», для скрипки та Симф. орк.
- Сюїти:
- I (1933)
- II (1933)
- III, «Ванч» (1934)
- 1935 — «Бахи-Боло»
- Танцювальні сюїти:
- I (1937)
- II, — для симфоджаз-оркестру (1947)
- 1939 — «Туркменські ескізи»
- 1940 — «Образи Туркменії»
- 1942 — «Макові», на іранські теми
- 1946 — «Солданьські пісні» —Сталінська премія 1949
- 1947 — «Забайкальська Курумкан»
- 1949 — «Колгоспні пісні»
- 1951 — «Памір»
- 1959 — «Ала-Тоо»
Сімфоніетти
- 1932 — «Тіль Уленшпігель»
- 1953 — «Симфонієта»
Симфонії-сюїти
Концерти
- 1943 —I
- 1965 —II
- 1967 —III
- Для віолончелі, хору та симфонічного оркестру:
- «Сказ», посв. творцям космічних кораблів (1964)
- Для струннного квартету та симфонічного оркестру:
- Концерт (1967)
- Для труби, фагота та симфонічного орекстр:
- Подвійний концерт (1968)
- Для кларнета та симфонічного оркестру:
- Концерт (1964)
- Для фагота та симфонічного оркестру
- Концерт (1970)
- Для валторни та симфонічного оркестру:
- 4 імпровізації та коду
- Для голосу та оркестру:
- «Подвиг», сл. А. Красовського (1955)
- Для струнного оркестру:
- Для струнного квартету та струнного оркестру:
- «Радіф» (1944)
- Для віолончелі, 7 духових інструментів та литавр:
- «Концерт-монолог» (1962)
- Для віолончелі, струнних та ударних інструментів:
- «Концерт-поема» (1969)
- Для скрипки, віолончелі та 7 духових інструментів:
- «Подвійний концерт» (1966)
- Для гобоя, струнного квінтету та ударних інструментів:
- «Концерт-сюїта» (1966)
- Для 12 духових інструментів:
- Варіації у формі симфонії (1966)
- Струнні квартети:
- I (1942)
- II (1965)
- III (1973)
- Для гобоя та фортепіано:
- Для кларнета та фортепіано:
- Для фортепіано:
Для голосу та фортепіано
- 1925 — Два романси на сл. О. О. Блока
- 1935 — цикл «Про любов»: 8 пісень на сл. A. С. Пушкіна
- 1945 — «П'ять масових пісень», сл. армійських поетів
- 1945 — балада «Біла хата», сл. армійських поетів
Пісні
Для хору
- 1936 — Три козачі пісні, сл. народні
- 1938 — Три пісні на сл. Тараса Шевченка
- 1969 — «Леніну», слова Володимира Маяковського
Музика до драм. спектаклів
- 1925,29 грудня — «Загмук», трагедія в 5 д. (про повстання рабів у Вавилоні) А. Г. Глебова, реж. Микола Волконський, худ. Іван Федотов/Малий театр
- 1932 — «П'ятий горизонт», за п'єсою ' ' Переца Маркиша, реж. Йосип Толчанов, худ. Йосип Рабинович/Театр ім. Вахтангова
- 1933,18 грудня — «Оптимістична трагедія», за п'єсою нД Вишневського; реж. Олександр Таїров, худ. Вадим Риндін/Камерний театр
- 1950 — «Казка»
Музика до фільмів
- 1934 — «Приватне життя Петра Виноградова»
- 1935 — «Червона кіннота»
- 1964 — «Сторінки безсмертя»
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Книппер Лев Константинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Лауреаты Сталинской премии в области литературы и искусства
- См., в частности: Судоплатов П. Спецоперации. Лубянка и Кремль 1930 — 1950 годы. — М.: Олма-пресс, 1997. — 186 с. — ISBN 5-94849-202-8.
Література
- Гайдамовіч Т. А. Лев Кніппер. Роки життя/РедакторН. Перишкіна. — М.: Композитор, 2005. — 216 з. — ISBN 5-85285-834-X. — Содержание [недоступне посилання з квітня 2019]
Посилання
- Лев Кніппер на сайті IMDb (англ.)
- Кніппер Лев Костянтинович. Кіно-театр. Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 20100128.
- Матвєєв, Олег. Капкан для вермахту: На випадок здачі столиці НКВД готував «Московський план» // Червона зірка. 2005. 29 березня.
- Клейн Б. Кніппер-Чехова: Нежданий поворот сюжету // Російський Глобус: Міжнародний інтернет-журнал. 2009. № 1, січень.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.