Янко Драґанов
Янко Драґанов (болг. Янко Драганов Драганов); нар. 29 березня 1859, Тулча — пом. 23 листопада 1932, Софія — болгарський офіцер, генерал-лейтенант учасник війни за національне об'єднання.
| Янко Драґанов | |
|---|---|
| болг. Янко Драганов Драганов | |
 | |
| Народився |
29 березня 1859 Тулча, Румунія |
| Помер |
23 листопада 1932 (73 роки) Софія, Болгарія ·хвороба Паркінсона |
| Громадянство |
 Болгарія |
| Національність | болгари |
| Діяльність | офіцер, військовослужбовець |
| Alma mater | Національний військовий університет Васила Левскі |
| Знання мов | болгарська |
| Учасник | Сербсько-болгарська війна, Перша Балканська війна, Друга Балканська війна і Перша світова війна |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
Біографія
Народився 29 березня 1859 в місті Тулча. Брав участь у Російсько-турецькій війні (1877—1878).
У 1880 закінчив Одеське військовий училище.
Під час Сербсько-болгарської війни (1885) був начальником загального резерву оборони Видина. Пізніше був начальником берегової охорони Північного загону.
Під час Балканських воєн був у військовій свиті короля Фердинанда I. Під час Першої світової війни брав участь в бойових діях проти сербської армії в Піроті, Бела-Паланка, Лесковаці. Відзначився у битвах при Тутракані та Сілістрі.
Після закінчення війни йде в запас.
Помер 23 листопада 1932 в Софії від хвороби Паркінсона. Його спогади, фотографії та документи зберігаються в центральному державному архіві.
Нагороди
- Орден «За хоробрість» II, III і IV ступеня
- Орден «Святий Олександр» IV і V ступеня без мечів
- Орден «За військові заслуги» III ступеня
- Медаль «За заслуги», Османська імперія
Джерела
- Марков, Георги. Голямата война и българската стража между Средна Европа и Ориента 1916—1919 г., София 2006, с.24
- Куманов, Милен. Българо-турски военни отношения през Първата Световна война (1914—1918) — сборник от документи. 2. София, Гутенберг, 2015. ISBN 978-619-176-034-3. с. 516.