Яннік Ноа
Яннік Ноа (фр. Yannick Noah) — французький тенісист 1980-х років та музикант, переможець Відкритого чемпіонату Франції в одиночному та парному розрядах, колишня перша ракетка світу в парній грі.
Яннік Ноа | |
---|---|
| |
Громадянство | Франція |
Дата народження | 18 травня 1960[1][2][…] (61 рік) |
Місце народження | Седан[3][4] |
Зріст | 193 см |
Вага | 82,5 кг |
Початок кар'єри | 1977 |
Завершення кар'єри | 1996 |
Робоча рука | права |
Бекхенд | одноручний |
Призові, USD | 3 440 660 |
Одиночний розряд | |
Матчів в/п | 482 - 212 |
Титулів | 23 |
Найвища позиція | 3 (7 липня 1986) |
Турніри Великого шлема | |
Австралія | ПФ (1990) |
Ролан Гаррос | П (1983) |
Вімблдон | 3к (1979, 1985) |
США | ЧФ (1983, 1985, 1989) |
Парний розряд | |
Матчів в/п | 213–109 |
Титулів | 16 |
Найвища позиція | 1 (25 серпня 1986) |
Турніри Великого шлема | |
Ролан Гаррос | П (1984) |
США | Ф (1985) |
Востаннє картку оновлено: тенісист завершив кар'єру |
Ноа був сином камерунського футболіста й французької баскетболістки. Завершивши виступи в Франції, його батько повернувся з сім'єю в Камерун, де син почав грати в теніс. Коли йому було 11, на нього звернув увагу Артур Еш.
Ноа став професіоналом у 1977 році. Найбільшою його звитягою була перемога на Ролан-Гарросі 1983 року — французькі чоловіки не могли виграти домашній турнір уже 37 років. Станом на 2018 рік Ноа залишається останнім французьким чемпіоном Ролан-Гарросу в одиночному чоловічому розряді. У 1984-му Ноа виграв Ролан-Гаррос у парному розряді — разом із Анрі Леконтом.
Ноа 10 разів доходив до чвертьфіналу турнірів Великого шолома й підіймався на 3 щабель рейтингу ATP. Це найкращий показник серед французьких тенісистів, відколи ведеться офіційний рейтинг. Він також упродовж 19 тижнів очолював парний рейтинг ATP.
Після завершення активних виступів Ноа з успіхом працював капітаном збірної Франції в Кубку Девіса й тричі (у 1991, 1996 та 2017-му роках) приводив її до перемоги. У 1997 році він привів до перемоги жіночу збірну Франції в Кубку Федерації.
У 1992 році Ноа отримав медаль Ордену Почесного легіону. У 2005 році його було введено до Міжнародної зали тенісної слави.
У 1991 році Ноа видав свій перший музичний альбом і відтоді залишається відомим у Франції співаком.
Статистика
Одиночний розряд
Результат | Рік | Турнір | Пооверхня | Супротивник | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|
Перемога | 1983 | French Open | Ґрунт | Матс Віландер | 6–2, 7–5, 7–6(7–3) |
Парний розряд: 3 (1 титул)
Результат | Рік | Турнір | Пооверхня | Партнер | Супротивники | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|
Перемога | 1984 | French Open | Ґрунт | Анрі Леконт | Павел Сложил Томаш Шмід | 6–4, 2–6, 3–6, 6–3, 6–2 |
Поразка | 1985 | US Open | Хард | Анрі Леконт | Кен Флек Роберт Сегусо | 7–6(7–5), 6–7(1–7), 6–7(6–8), 0–6 |
Поразка | 1987 | French Open | Ґрунт | Гі Форже | Андерс Яррід Роберт Сегусо | 7–6(7–5), 7–6(7–2), 3–6, 4–6, 2–6 |
Історія виступів в турнірах Великого шолома
Турнір | 1977 | 1978 | 1979 | 1980 | 1981 | 1982 | 1983 | 1984 | 1985 | 1986 | 1987 | 1988 | 1989 | 1990 | Усп | В–П | % |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Australian Open | A/A | 1к | A | 1к | A | A | A | A | A | NH | ЧФ | 4к | 1к | ПФ | 0 / 6 | 11–6 | 64.71 |
French Open | 1к | 3к | 2к | 4к | ЧФ | ЧФ | П | ЧФ | 4к | 4к | ЧФ | 4к | 1к | 3к | 1 / 14 | 40–13 | 75.47 |
Wimbledon | A | 2к | 3к | A | 1к | A | A | A | 3к | A | 2к | A | A | 1к | 0 / 6 | 6–6 | 50.00 |
US Open | A | 1к | 4к | 4к | 4к | 4к | ЧФ | A | ЧФ | 3к | A | 2к | ЧФ | 2к | 0 / 11 | 28–11 | 71.79 |
Ви–Пр | 0–1 | 3–4 | 6–3 | 6–3 | 7–3 | 7–2 | 11–1 | 4–1 | 9–3 | 5–2 | 8–3 | 7–3 | 4–3 | 8–4 | 1 / 37 | 85–36 | 70.25 |
Зовнішні посилання
Виноски
- Collins B. The Bud Collins History of Tennis: An Authoritative Encyclopedia and Record Book — 2 — NYC: New Chapter Press, 2010. — P. 620. — ISBN 978-0-942257-70-0
- SNAC — 2010.
- Collins B. The Bud Collins History of Tennis: An Authoritative Encyclopedia and Record Book — 2 — NYC: New Chapter Press, 2010. — P. 619. — ISBN 978-0-942257-70-0
- maniadb