Янніс Папаїоанну
Я́нніс Папаїоа́нну (грец. Ιωάννης Ανδρέου Παπαιωάννου; нар. 6 січня 1910, Кавала — пом. 19 травня 1989, Афіни) — один із найвидатніших грецьких композиторів XX століття, педагог.
| Я́нніс Папаїоа́нну | |
|---|---|
| грец. Ιωάννης Ανδρέου Παπαιωάννου | |
 | |
| Народився |
6 січня 1910 Кавала |
| Помер |
19 травня 1989 (79 років) Афіни |
| Громадянство |
 Греція |
| Національність | грек |
| Діяльність | композитор, музичний педагог |
| Галузь | composingd |
| Alma mater | Hellenic Conservatoryd (1934) і State Conservatory of Thessalonikid (1929) |
| Вчителі | Alekos Kontisd і Еміліос Ріадіс |
| Відомі учні | Kostas Kapnisisd і Танос Мікруцікосd |
| Знання мов | грецька[1] |
| Заклад | Артур Онеґґер, Hellenic Conservatoryd і Національна опера Греції |
| Жанр | класична музика |
| IMDb | ID 1868460 |
Біографія
Народився у місті Кавала, навчався в Афінській Національній консерваторії у класі Маріки Леспопулу, а у 1928–1929 роках був учнем одного із соратників Маноліса Каломириса — Еміля Ріадіса. У 1949–1950 роках Янніс Папаїоанну стажувався у провідних музично-освітніх осередках Європи як стипендіат ЮНЕСКО. Тоді ж у Парижі співпрацював з Артуром Онегером.
Викладав історію, теорію музики та композицію у ряді музичних навчальних закладів, зокрема в Еллінській консерваторії міста Афін. Був першим серед тих новогрецьких музикантів-педагогів, які навчали молодих композиторів прийомам сучасного композиторського письма. Янніс Папаїоанну вважав, що ці прийоми можна «опанувати тільки виходячи із сутності кожного конкретного музичного мотиву, у якому закладено природні способи його розвитку. При цьому творча фантазія митця ніби приєднується до одвічного світла, розкриваючи його сяйво у звуковій гармонії».
Твори
У творчому спадку Янніса Папаїоанну велика кількість симфонічних, камерних та інструментальних творів. Декотрі з них були високо оцінені у Європі. Серед них:
- драматична ідилія «Агнос» (1937);
- музика для балету «Антигона» (1965);
- музика для балету Пірати (1952).
Нагороди
У 1953 року композитор за Симфонію, ор. 3 отримав Премію «Королеви Єлизавети Бельгійської» у Брюсселі. А у 1970 році за значні творчі здобутки у сфері композиторської творчості він був удостоєний Премії «Годфріда фон Хедера» Віденського Університету.
Література
- G. Leotsakos: ‘Papaïoannou, Yannis Andréou’, Universal biographical dictionary, viii (Athens, 1988), 141-2
- B. Schiffer: ‘Neue griechische Musik’, Orbis musicae, i (1971–2), 193–201, esp. 198–9
- A.S. Theodoropoulou: ‘Contemporary Greek composers: 7. Yannis Papaioannou’, British-Greek Review, iii (1947), 213–4