Яніс Курос
Яніс Курос (грец. Γιάννης Κούρος, *13 лютого 1956, Триполі, Греція) грецький бігун на ультрамарафонські дистанції, з 1990 р. живе в Мельбурні. Його іноді називають «Бог бігу» або «Наступник Фідіпіда»[1]. Йому належать чоловічі світові рекорди з бігу по шосе на дистанціях від 100 до 1000 миль і по стадіону від 12 годин до 6 діб[2]. У 1991 році він знявся в ролі Фідіпіда в фільмі «Історія марафону: Подорож героя», в якому розповідається історія марафонського бігу.
| Яніс Курос Γιάννης Κούρος | |||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Яніс Курос Яніс Курос | |||||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||
| Прізвиська | «Бог бігу» або «Наступник Фідіпіда» | ||||||||||||||||||||||
| Національність |
 Греція, .svg.png.webp){kind=small} Австралія | ||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
Греція Австралійський Союз | ||||||||||||||||||||||
| Місце проживання | Мельбурн | ||||||||||||||||||||||
| Народження |
13 лютого 1956 (66 років) Триполі (Греція), Греція | ||||||||||||||||||||||
| Alma mater | La Trobe Universityd | ||||||||||||||||||||||
| Вебсторінка | yianniskouros.com | ||||||||||||||||||||||
| Спорт | |||||||||||||||||||||||
| Країна | Греція, Австралія | ||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | легка атлетика | ||||||||||||||||||||||
| Дисципліна | ультрамарафон | ||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | |||||||||||||||||||||||
| Особисті рекорди |
Марафон 2:25 (1982) | ||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||
Біографія
Курос виріс у бідній сім'ї і в юності жив, переважно, випадковими заробітками. Як говорить Курос, ці поневіряння та фізичні труднощі були саме тим, що підготувало його до ультрамарафону.
Його тривала бігова кар'єра почалася в 1972 році. В 1977 році він пробіг свій перший марафон за 2 години 43 хвилини. У наступні роки поліпшив до 2:25.
Курос став відомий, вигравши Спартатлон в 1983 році з рекордом змагань[3], випередивши більш ніж на три години другого призера, і Сідней-Мельбурн в 1989 році за рекордні 5 днів, 5 годин, 7 хвилин і 6 секунд. Він побив попередній рекорд, встановлений Кліфом Янґом.
В 1988, через кілька тижнів після чергової перемоги в Сідней-Мельбурн, він відправився до Нью-Йорку, щоб виграти перший чемпіонат світу в бігу на 1000-миль, встановивши по ходу кілька світових рекордів. На запрошення Едіт Берсеш Курос в 2002 році брав участь в ультрамарафоні Бекешчаба-Арад (Угорщина) — 1 місце. В 2007 році, беручи участь у вперше проведеному Ультрабалатоні, зайняв друге місце, програвши менше двох хвилин Яношу Богару[4].
Після результату 1997 року 303,506 км в 24-годинному бігу, він сказав, що більше не стартує на 24 години, тому що цей рекорд на віки. Курос каже: «Коли інші люди втомлюються, вони зупиняються. Я НІ. Я керую тілом духом. Я кажу йому, що не втомився, і воно слухається мене». Медичне тестування також показало, що успіх Куроса багато в чому пояснюється високим ККД засвоєння їжі під час бігу.
Частково через жорсткі відносини з управлінням спорту його країни, частково через теплий прийом під час його численних візитів до Австралії, він переїхав до Австралії в 1990 році, і в 1993-у отримав австралійське громадянство.
Курос також поет і автор пісень. Він написав понад 1000 віршів (деякі з них він опублікував у книзі «Symblegmata» (кластери)) і книгу «Шестиденний біг століття».
Досягнення
Чемпіонати світу
| Дата | Дистанція | Місце проведення | Результат | Місце |
|---|---|---|---|---|
| 15—17.3.1985 | 48 годинний бег |  Монтобан | 452 км | I |
| 20—30.5.1988 | 1000 миль |  Нью-Йорк | 10д+10:30.36 | I |
| 27.10.1990 | 100 км | Дулут | 6:43.34 | 4 |
| 22—23.9.2001 | Добовий біг |  Сан-Джованні-Лупатото | 275,828 км | I |
| 8—9.9.2012 | Добовий біг |  Катовиці | 237,921 км | 26 |
| 11—12.5.2013 | Добовий біг |  Стенберген | 231,609 км | 33 |
Світові рекорди
Станом на жовтень 2010 року, згідно з International Association of Ultrarunners.
Дистанція
| 100 миль | Шосе | 11:46.37 | 13,665 км/год |
| 1000 км | Стадіон | 5д 16:17.00 (Австралія 1984) | 7,338 км/год |
| 1000 км | Шосе | 5д 20:13.40 | 7,131 км/год |
| 1000 миль | Шосе | 10д 10:30.36 (США — 1988) | 6,424 км/год |
Біг на час
| 12 год | Шосе | 162,543 км (США, 1984) | 13,545 км/год |
| 12 год | Стадіон | 162,400 км | 13,533 км/год |
| 24 год | Шосе | 290,221 км | 12,093 км/год |
| 24 год | Стадіон | 303,506 км (Австралія, 1997) | 12,646 км/год |
| 48 год | Шосе | 433,095 км | 9,023 км/год |
| 48 год | Стадіон | 473,797 км (Франція, 1996) | 9,875 км/год |
| 6 діб | Шосе | 1028.370 км | 7,142 км/год |
| 6 діб | Стадіон | 1036.851 км | 7,214 км/год |
Примітки
- Are these runners ultra-tough … or ultra-crazy?(англ.)
- World Best Performances, International Association of Ultrarunners, October 2010(англ.)
- Japan's Ryoichi Sekiya wins Spartathlon race(англ.)
- Ultrabalaton.hu. Архів оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 14 грудня 2011.
Література
- Essam, Phil (September 2002) [Composed 1999]. I've finally found my hero The story of the Sydney to Melbourne Ultra Marathons (1983 to 1991) (English) (вид. 2nd). Self-published; Freely available as an Adobe Acrobat PDF file (англ.).
- Potter, David. Melbourne's Greeks welcome their Marathon man (Греки Мельбурну вітають свого марафонця) // The Sydney Morning Herald : газета. — 1985. — No. 18 Apr. — P. 3.
Посилання
- Сайт Яніса Куроса(гр.)
- Yiannis Kouros: The Making of a Legend (By Andy Milroy 23 January 1998) (англ.)
- Яніс Курос на statistik.d-u-v.org
- Яніс Курос на multidayWiki (англ.)