Катовиці

Катови́ці[4][5][6] (пол. Katowice, сіл. Katowicy, нім. Kattowitz; у 1953—1956 — Сталіногруд, Stalinogród) — місто в Польщі, центр Сілезького воєводства.

Катовиці
пол. Katowice
Герб Катовицьd Прапор Катовицьd
Приміщення Сілезького музею в Катовицях
Приміщення Сілезького музею в Катовицях
Основні дані
50°15′ пн. ш. 19°00′ сх. д.
Країна Польща
Регіон Сілезьке воєводство
Столиця для Агломерація міст Верхньої Сілезії (асоціація, Q9392639)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Руда-Шльонська, Хожув, Семяновиці-Шльонські, Мисловиці, Лендзіни, Міколув, Тихи, Челядзь, Сосновець ?
Поділ
  • Śródmieścied, Koszutkad, Boguciced, Osiedle Paderewskiego – Muchowiecd, Załęże, Osiedle Witosad, Osiedle Tysiącleciad, Домб (Катовиці), Wełnowiec-Józefowiecd, Ligota-Panewnikid, Brynów-Osiedle Zgrzebniokad, Załęska Hałda-Brynówd, Zawodzie, Dąbrówka Maład, Szopienice-Burowiecd, Janów-Nikiszowiecd, Giszowiecd, Murckid, Piotrowice-Ochojecd, Zarzecze, Kostuchnad, Podlesie
    • Засновано 16 століття
    Статус міста 1867
    Площа 164,64 км²
    Населення 291 774 (2020)[1]
    Агломерація 3487000 (2005)
    Висота НРМ 357 м
    Назва мешканців пол. katowiczanin[2] і пол. katowiczanka[3]
    Міста-побратими Кельн (Німеччина), Гронінген (Нідерланди), Мішкольц (Угорщина), Мобіл (США), Оденсе (Данія), Острава (Чехія), Сент-Етьєн (Франція)
    Телефонний код (48) 032
    Часовий пояс Europe/Warsawd
    Номери автомобілів SK
    GeoNames 3096472
    OSM r1513057 ·R
    Поштові індекси 40-001—40-999
    Міська влада
    Мер міста Марцін Крупа (Marcin Krupa)
    Вебсайт katowice.eu
    Мапа
     Катовиці у Вікісховищі

    Чисельність населення становить 291 774 осіб (2020)[7]. Місто розташоване на півдні Польщі, в історичному регіоні Сілезія, на річках Клодниця та Рава.

    З 1999 року Катовиці стали центром Сілезького воєводства, у 1975—1998 роках було центром Катовицького воєводства. Катовиці — центральне місто Верхньосілезького індустріального району і головне місто Верхньосілезької агломерації.

    Президент міста — Марцін Кру́па.

    Катовиці — центр вугільної та металургійної промисловостей.

    Райони міста
    • I. Центральний
    1. Шьрудмєшьчє (Śródmieście)
    2. Кошутка (Koszutka)
    3. Боґуціце (Bogucice)
    4. Ошєдлє Падеревскєґо — Муховець (Osiedle Paderewskiego — Muchowiec)
    • II. Північний
    1. Заленже (Załęże)
    2. Ошєдлє Вітоса (Osiedle Witosa)
    3. Осєдлє Тишьонцлєчя (Osiedle Tysiąclecia)
    4. Домб (Dąb)
    5. Велновєц — Юзефовєц (Wełnowiec — Józefowiec)
    • III. Західний
    1. Ліґота — Паневнікі (Ligota — Panewniki)
    2. Бринув — Ошєдлє Зґжебньока (Brynów — Osiedle Zgrzebnioka)
    3. Бринув — Заленска Галда (Brynów — Załęska Hałda)
    • IV. Східний
    1. Заводзє (Zawodzie)
    2. Домбрувка-Мала (Dąbrówka Mała)
    3. Шопєніце — Буровєц (Szopienice — Burowiec)
    4. Янув — Нікішовєц (Janów — Nikiszowiec)
    5. Ґішовєц (Giszowiec)
    • V. Південний
    1. Мурцкі (Murcki)
    2. Пьотровиці — Охоєць (Piotrowice — Ochojec)
    3. Зажече (Zarzecze)
    4. Костухна (Kostuchna)
    5. Подлєшє (Podlesie)

    Історія

    Земля навколо міста, Верхня Сілезія, була населена етнічними сілезцями з перших століть н. е. Першими її власниками була династія польських сілезьких П'ястів, до її занепаду, коли вона ввійшла до складу Габсбургів. Саме місто заснували в XIX столітті, у період, коли територія була під владою Пруського королівства — у 1865 році Катовиці отримали статус міста. Населене німцями, сілезійцями, євреями та поляками, місто стало частиною Другої Польської Республіки, слідом за Сілезькими повстаннями, що прокотилося по Сілезії у 1918—1921 роках. Територія була послідовно розділена об'єднаною комісією, що розділила Катовиці між Польщею та значною автономією.

    Місто процвітає завдяки великим мінеральним (особливо сіль) покладам біля гір. Значною мірою ріст і процвітання міста залежить від вуглевидобувної та сталеливарної галузей, які зайняли свої позиції під час індустріальної революції. Останнім часом, згідно з економічними реформами місто змінює шлях розвитку від важкої промисловості до малого бізнесу.

    У 1953—1956 рр. комуністи Польщі перейменували Катовиці на Сталіногруд — «місто Сталіна»

    Серйозний удар по екології міста був завданий після другої світової війни — в час комуністичної влади у Польській Народній Республіці, але останні зміни в законодавстві багато що повернули на свої місця.

    Клімат

    Середньорічна температура у місті становить 7,9° C, середня температура в липні 17,4 °C, січня −2,7 °C. Середня сума опадів на рік — 721 мм, більшість з яких у липні (110 мм). Вітри переважно слабкі, у середньому швидкістю 3,3 м/с, переважають західні (21 %) та південно-західні (20, 1 %). Сніговий покрив тримається близько 60 днів на рік[8].

    Клімат Катовиць
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 14,6 18,8 23 28,2 32,2 34,6 35,4 37,2 34,9 26,6 22,5 18,2 37,2
    Середній максимум, °C 0,9 2,5 7,4 13,4 18,7 21,5 23,4 23,2 18,6 13,5 6,8 2,2 12,7
    Середня температура, °C −2 −1,1 2,9 8,1 13,2 16,3 17,9 17,5 13,3 8,7 3,5 −0,5 8,2
    Середній мінімум, °C −5,3 −4,7 −1,5 2,5 7,1 10,5 12,2 11,8 8,1 4,1 0,2 −3,5 3,5
    Абсолютний мінімум, °C −31 −30 −21 −8,2 −4 0 4,8 1,7 −2 −9 −16,3 −24,4 −31
    Норма опадів, мм 32.8 34.5 36.7 49.6 62.9 79.9 90.7 65.5 58.4 52.1 48.1 41.6 652.8
    Днів з опадами 11,9 11,6 11,9 11,9 11,8 13,4 12,3 10,9 11,1 11,3 13,3 13,9 145,3
    Джерело: climatebase.ru[9]

    Культура та відпочинок
    Сілезький театр
    Spodek
    Altus

    Театри

    Музика

    У місті було започатковано такий хіп-хоповий гурт як «Kaliber 44» (1994).

    Кіно
    • IMAX
    • Кінотеатр Місто (Cinema City)
    • Центр кіно Хеліос (Centrum Filmowe Helios)
    • Кінотеатр Космос (Kino Kosmos)
    • Кінотеатр Швятовід (Kino Światowid)
    • Театр та кінотеатр Ріалто (Kinoteatr Rialto)

    Музеї
    • Сілезький музей (Muzeum Śląskie)
    • Музей історії Катовиць (Muzeum Historii Katowic)
    • Музей Архідієцезії (Muzeum Archidiecezjalne)
    • Музей оо. Францисканців (OO. Franciszkanów)
    • Біографічний музей П. Штеллера (Biograficzne P. Stellera)
    • Музей права і правників польських (Prawa i Prawników Polskich)
    • Музей мініатюрних книг Зигмунта Скочного (Najmniejszych Książek Świata Zygmunta Szkocnego)
    • Камера Сілезька (Izba Śląska)
    • Центр польської сценографії (Centrum Scenografii Polskiej)
    • Сілезький центр культурної спадщини (Śląskie Centrum Dziedzictwa Kulturowego)

    Медіа
    • TVP 3 Катовиць
    • TVN24 — відділ Катовиці
    • Радіо Катовиці
    • Радіо Flash
    • Радіо Roxy FM
    • Радіо Планета
    • Західний Щоденник (Dziennik Zachodni)
    • Газета Виборча — відділ Катовиці (Gazeta Wyborcza — department Katowice)
    • Газета Факт
    • Ехо Міста (Echo Miasta)
    • Газета Метро Катовиці
    • Новий погляд Катовицький (Nowy Przegląd Katowicki)

    Демографія

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:

    Загалом Допрацездатний
    вік    		 Працездатний
    вік    		 Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 147833 23188 104066 20579
    Жінки 162931 22298 96667 43966
    Разом 310764 45486 200733 64545

    Населення за роками:

    Персоналії

    Українці в Катовицях

    Перші українці могли з'явитися в Катовицях ще до відновлення незалежності Польщі (1918 р.) для роботи на численних підприємствах агломерації. На Гарнізонному цвинтарі Катовиці-Муховець на вул. Метрологів (Metrologów) є поховання козаків Армії УНР, учасників Сілезьких повстань, у тому числі Степана Гарника (1902—1921), Карла Грицюка (пом. 1981), Андрія Кравчука (пом. 1981), Андрія Яківчука (пом. 1923), Олекси Максим'юка (пом. 1933), Івана Малейчука (пом. 1928). На католицькому кладовищі (вул. Sienkiewicza) є могила Олександра Притики (1895—1971), сотника Армія УНР, громадського діяча в Польщі. З 1928 науковим радником та керівником дослідної лабораторії металургійного заводу «Байльдон» у Катовицях був відомий український металург та громадський діяч Іван Фещенко-Чопівський. 1945 р. у Катовицях Фещенка-Чопівського викрали органи НКВС. Нині в місті при гарнізонному костелі функціонує українська греко-католицька парафія Успіння Пресвятої Богородиці[11].

    Див. також
    • Персоналії:Катовиці

    Примітки
    1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
    2. https://sjp.pwn.pl/so/katowiczanin;4449155.html
    3. https://sjp.pwn.pl/so/katowiczanka;4449157.html
    4. Голіят Р. Новий пасквіль проф. Пруса // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 160 (22 серпня). — С. 2—3.
    5. Блог Пономарева: як писати і вимовляти bitcoin.
    6. У деяких джерелах можна знайти варіант Катовіце, який не відповідає Правопису; див.: КАТОВІЦЕ. leksika.com.ua. Процитовано 16 листопада 2021.; Що таке КАТОВІЦЕ - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 16 листопада 2021.
    7. Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 25 січня 2021.
    8. Maria Tkocz: Katowice jako ośrodek regionalny w latach 1865-1995. Katowice: Wydawnictwo "Śląsk", 1995, s. 12. ISBN 83-85831-78-9.
    9. Climatebase.ru - Катовице, Польша. Процитовано 25 лютого 2021.
    10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
    11. Парнікоза, Іван. Катовиці. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких. Процитовано 23.07.2020.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.