Добовий біг
Добовий біг — один з видів ультрамарафону, в якому кожен учасник намагається пробігти якомога більшу дистанцію протягом 24 годин. Змагання зазвичай проводяться на 400-метровому стадіоні або на колі 1-2 км.
Найкращі бігуни часто пробігають 250 км і більше, залежно від умов. Деякі учасники мають команду помічників, інші розміщують все необхідне біля стартової зони, з хорошим доступом на кожному колі.
Часто добовий біг суміщений з 6 -и, 12 -и і 48-годинним бігом.
Крім добового бігу існує також і добова ходьба.
Рекорди
Рекорди ІАЮ
Новостворена Міжнародна Асоціація ультрамарафону (ІАЮ) розпочала офіційну реєстрацію світових рекордів. У 1991 ІАЮ скасувала багато результатів, що були показані на незатвердженим трасах. З грудня 2013 року ІАЮ реєструє рекорди (вікові та абсолютні) незалежно від типу поверхні (шосе, стадіон, приміщення).[1]
Жінки | Чоловіки | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Результат | Спортсмен | Дата | Місце | Результат | Спортсмен | Дата | Місце | |
Шосе | 252,205 км | Мамі Кудо | 11/12.05.2013 | Стенберген | 290,221 км | Яніс Курос | 2/3.05.1998 | Базель |
Стадіон | 255,303 км | Мамі Кудо | 10/11.12.2011 | Тайбей | 303,506 км | Яніс Курос | 4/5.10.1997 | Аделаїда |
Приміщення | 240,631 км | Суміе Інаґакі | 29/30.01.2011 | Еспоо | 275,576 км | Микола Сафін | 27/28.02.1993 | Подольськ |
8/9 квітня 2017 року на чемпіонаті Польщі з добового бігу в Лодзі Патріція Березновська перевищила рекорд світу. Вона показала 256,246 км. Три місяці по тому на чемпіонаті світу в Белфасті 1/2 липня 2017 року вона поліпшила свій результат до 259,991 км.
Добовий біг в СРСР/СНД
Володимир Деменев (Нитва, Пермська обл.) і Олександр Комісаренко (Тула) показали в одиночних забігах 264 (1977) і 266,529 (1982) км відповідно. Ткачук (Бровари) в 1985 пробіг 245 км. Це були сольні незмагальні забіги.
Перший в СРСР змагальний добовий пробіг відбувся в 1982 році в Москві. Наразі — «Доба бігом» в травні (починаючи з 1990 щорічно). З 1984 року проводився в Одесі.
З 1987 року на початку вересня в Ленінграді проводився «Випробуй себе», що включав напів-, марафон, 100 км і 24 години (з 2012 добовий біг не проводиться).
Змагання
Перший міжнародний чемпіонат відбувся 3-4 лютого 1990 в місті Мілтон-Кінз (Бакінгемшир, Англія)[3]. У тому ж 1990 заснований Кубок Європи (залік за двома найкращими результатами), з 1992 проходить Чемпіонат Європи[4]. З 2003 року міжнародна асоціація ультрамарафону організовує Чемпіонати світу.
Чемпіонати світу
Рік | Дата | Місце проведення | Чемпіон (чол), країна, дистанція | Чемпіон (жін), країна, дистанція |
---|---|---|---|---|
2001 | 22/23.09 | Сан-Джованні-Лупатото | Яніс Курос 275,829 км | Едіт Берсеш 235,030 км |
2003 | 11/12.10 | Уден | Поль Бекерс, 270,087 км | Ірина Реутович, 237,052 км |
2004 | 23/24.10 | Брно | Рьоічі Секія, 269,085 км | Суміе Інаґакі, 237,154 км |
2005 | 16/17.07 | Вьоршах | Анатолій Кругліков, 268,065 км | Людмила Калініна, 242,228 км |
2006 | 25/26.02 | Тайбей | Рьоічі Секія -2-, 272,936 км | Суміе Інагакі -2-, 237,144 км |
2007 | 28/29.07 | Драммонвіль | Рьоічі Секія -3-, 263,562 км | Людмила Калініна -2-, 236,848 км |
2008 | 18/19.10 | Сеул | Рьоічі Секія -4-, 273,366 км | Анн-Марі Верне, 239,685 км |
2009 | 02/03.05 | Бергамо | Хенрік Олссон, 257,042 км | Анн-Сесіль Фонтен, 243,644 км |
2010 | 14/15.05 | Брив-ла-Гаярд | Шинго Інуоє, 273,708 км | Анн-Сесіль Фонтен -2-, 239,797 км |
2011 | Скасовані[5] | Бруг, потім Тайбей | ||
2012 | 08/09.09 | Катовиці | Майк Мортон 277,543 км | Міхаела Дімітріаду 244,232 км |
2013 | 11—12 травня | Стенберген | Джон Ольсен 269,675 км | Мамі Кудо 252,205 км WR*[6] |
2014 | Скасовано[7] | Плзень, потім Тайбей | ||
2015 | 11/12 квітня | Турин | Флоріан Рейс 263,899 | Кетлін Надь 244,495 |
2017 | 1/2.7.2017 | Белфаст | Йошіхіко ІшІкава 270,870 | Патріція Березновська 259,991 WR |
XIII | 11/12.5.2019 | Ірднинг |
Чемпіонати Європи
Дата | Місце проведення | Чемпіон (чол) | Чемпіон (жін) | |
---|---|---|---|---|
1992 | Апелдорн | |||
1993 | Базель | |||
1994 | ||||
1995 Скасовано |
Торхаут | |||
IV | 21/22.9.1996 | Курсон | Ференц Дьорі 259,922 | Марі Бертран 231,049 |
V | 3/4.8.1997 | Базель | Володимир Тівіков 249,039 | Ірина Реутович 236,284 |
VI | 29/30.8.1998 | Маркетт-ле-Лілль | Люсьєн Тельман 267,626 | Марі Бертран -2- 226,457 |
VII | 25/26.9.1999 | Сан-Джованні-Лупатото | Яніс Курос | Ірина Реутович -2- 223,763 |
VIII | 21/22.10.2000 | Уден | Любомир Хрмо 259,273 км | Ірина Реутович -3- 225,418 км |
IX | 25/26.5.2001 | Апелдорн | Поль Беккерс 269,559 | Ірина Реутович -4- 226,634 |
X | 7/8.9.2002 | Гравіньї | Йенс Лукас 267,294 | Едіт Берцеш 232,284 |
XI | 11/12.10.2003 | Уден | Поль Бекерс -2- 270,087 км | Ірина Реутович 237,052 км |
XII | 23/24.10.2004 | Брно | Любомир Хрмо 259,064 | Галина Єрьомина 235,012 |
XIII | 16/17.7.2005 | Вьоршах | Анатолій Кругліков 268,065 км | Людмила Калініна 242,228 км |
XIV | 23/24.9.2006 | Сан-Джованні-Лупатото | Володимир Бичков 254,774 | Ірина Коваль 229,452 |
XV | 5/6.5.2007 | Мадрид | Анатолій Кругликов -2- 257,358 | Людмила Калініна -2- 233,307 |
2008 не проводився |
||||
XVI | 2/3.5.2009 | Бергамо | Хенрік Олссон 257,042 км | Анн-Сесіль Фонтен 243,644 км |
XVII | 13/14.5.2010 | Брив-ла-Гаярд | Іван Кудін 263,841 | Анн-Сесіль Фонтен -2-, 239,797 км |
2011 Скасовано[5] |
Бруг | |||
XVIII | 08/9.9.2012 | Катовиці | Флоріан Рейс | Міхаела Дімітріаду 244,232 км |
XIX | 11/12.5.2013 | Стенберген | Флоріан Рейс -2-, 259,939 км | Анн-Марі Верне 229,393 км |
2014 Скасовано[7] |
Плзень | |||
XX | 11/12.4.2015 | Турин | Флоріан Рейс -3-, 263,899 | Марія Янссон 238,964 |
XXI | 22/23.10.2016 | Альбі | Дан Лоусон 261,843 | Марія Янссон -2- 250,647 ER |
Чемпіонат України
Офіційний чемпіонат України з добового бігу довгий час не проводився. Змагання команди Шрі Чінмоя[8] не мали офіційного статусу. Тому найсильніші ультрамарафонці України розігрували свою першість на головному старті сезону — Чемпіонаті світу (також неофіційно).
2010—2013
Рік | Дата | Місце проведення | Чемпіон (чол.), місто | Чемпіон (жін.), місто |
---|---|---|---|---|
2010 | 14/15.05 | Брив-ла-Гаярд | Валерій Христенок Київ | |
2012 | 08/09.09 | Катовиці | Ігор Мудрик Вінниця | Ніна Мітрофанова Харків |
2013 | 11/15.05 | Стенберген | Володимир Васютін Енергодар | Лариса Лабарткава Львів |
2015 | 11/12 квітня | Турин | Валерій Христенок Київ | Олена Шевченко Одеса |
З 2014
У 2014 ФЛАУ надала офіційного статусу київським змаганням. Першим офіційний чемпіонат України з добового бігу відбувся в Києві. В квітні 2015 року традиційно був розіграний неофіційний чемпіонат України на Чемпіонаті світу в Турині.
Рік | Дата | Місце проведення | Чемпіон (чол.), місто | Чемпіон (жін.), місто |
---|---|---|---|---|
2014 | 20/21.09 | Київ | Ігор Мудрик Вінниця | Світлана Іпатко Київ |
2015[9] | 11/12 квітня | Турин | Валерій Христенок Київ | Олена Шевченко Одеса |
2015 | 19/20.09 | Київ |
Див. також
Примітки
- Сверхмарафон: векторы развития на ближайшие годы(рос.)
- IAU World_Best_Performances_Ocober_2010.pdf(англ.)
- 'Running' April 1990,Volume 108, p.6
- gbrathletics: World and European Ultra Running Championships (Treppchenplätze 2003—2006)
- http://www.iau-ultramarathon.org/index.asp?menucode=h02&col001=941&tmp=tmp3&foto=photo0 Final Update on the 24 Hour World Championships 2011
- uitslagen 2013 may 11 (англ.)
- Cancellation of 2014 24 Hour IAU World Championships Звернення президента федерації (2014) (англ.)
- /12/6 годинний біг Самоперевершення
- неофіційний
Посилання
- 24-Hour Race news and events — Comprehensive worldwide 24 hour race calendar
- ULTRAmarathonRunning.com Global Ultramarathon Races & Events Calendar
- Чемпіонати світу, Європи, Азії та Океанії (2002) ІАЮ з добового бігу на statistik.d-u-v.org